Петер Форсберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ice hockey pictogram.svg
Петер Форсберг

Петер Форсберг на Олімпійських Іграх 2010 року
Народився 20 липня 1973(1973-07-20) (41 рік),
Ерншельдсвік, Швеція
Зріст 185 см
Вага 93 кг
Позиція Центральний нападник
Кидок Лівою
Клуб Швеція МОДО
1989—1995, 2004—05, 2008—10
Канада Квебек Нордікс
1994—1995
США Колорадо Аваланч
1995—2004, 2008, 2011
США Філадельфія Флаєрс
2005—2007
США Нешвілл Предаторс
2007
Нац. збірна Швеція
Драфт НХЛ 6-й загальний, 1991
«Філадельфія Флаєрс»
Ігрова кар'єра 1994-95 — 2011

Пе́тер Ма́ттіас Фо́рсберг (швед. Peter Mattias Forsberg) — шведський хокеїст, центральний нападник. Двократний олімпійський чемпіон, двократний чемпіон світу та двократний володар Кубка Стенлі. Володар Трофею Арта Росса, Призу Харта та Трофею Колдера. П'ятиразовий учасник Матчу всіх зірок.

Кар'єра[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Петер Форсберг почав свою кар'єру в 1990 році у молодіжному складі МОДО, команди з його рідного міста Ерншельдсвік. Протягом сезону він встиг дебютувати за дорослу команду, в єдиній грі за яку відзначився результативною передачею. В сезоні 1990-91 Форсберг набрав 102 (38+64) пункти в 39 іграх за молодіжну команду та 17 (7+10) — за основну в 23 іграх.

По завершенні сезону Форсберг взяв участь у драфті НХЛ. Його обрала Філадельфія під шостим номером, що було досить неочікувано, тому що Форсбергу передрікали 25-й номер. В 1992 році Форсберг став частиною обміну з Квебек Нордікс, який включав в себе п'ять гравців, два вибори на драфті та 15 млн $. Цей обмін став серйозним підґрунтям для успіху Квебеку, а потім Колорадо Аваланч в наступні десять років.

Наступні три роки Петер Форсберг провів у Елітсерії. В 1993 році його команда вибула зі змагань в чвертьфіналі, але він виборов нагороду найкращому гравцю Елітсерії Золоту Шайбу та нагороду найкориснішому гравцю за версією гравців — Золотий Шолом. В наступному році Форсберг повторив це досягнення, а МОДО поступився у фінальній серії.

В 1994 році Форсберг вирішує грати в НХЛ і підписує контракт з Квебек Нордікс. Але локаут відклав його дебют аж до 1995 року.

НХЛ[ред.ред. код]

Сезон 1994-95 почався 21 січня 1995 року. Цього ж дня стався дебют Петера Форсберга в НХЛ у матчі проти Філадельфії, в якому він відзначився результативним пасом. Взагалі перший сезон склався для Петера Форсберга дуже непогано — він відзначився п'ятдесятьма очками в 47 матчах і став другим бомбардиром в складі Нордікс. Сама ж команда виграла Північно-східний дивізіон НХЛ, але вилетіла вже в першому раунді плей-офф від Нью-Йорк Рейнджерс. По завершенні сезону Форсберг отримує Пам'ятний трофей Колдера як найкращий новачок Ліги.

В липні 1995 року власник Нордікс продає команду COMSAT Entertainment Group, внаслідок чого команда переїздить до Денвера. Її було презентовано як Колорадо Аваланч 10 жовтня 1995 року. В перший же рік в Денвері команда виграє Кубок Стенлі, вигравши в регулярному сезоні Тихоокеанський дивізіон НХЛ. Петер Форсберг набирає 116 очок в регулярному чемпіонаті, до яких додає 21 очко в плей-офф. Протягом другої гри фінальної серії проти Флорида Пантерс Форсберг відзначився трьома шайбами за період, ставши лише шостим гравцем за історію НХЛ, зробившим це.

В сезоні 2000-01 Колорадо знову виграє Кубок Стенлі, а Форсберг приносить команді 89 очок у регулярному чемпіонаті і 14 у плей-офф. Але через видалення селезінки він вирішує пропустити наступний сезон і повертається уже в плей-офф, де здобуває 27 очок і програє Детройт Ред-Вінгс у фіналі конференції.

Сезон 2002-03 став найкращим для Форсберга. Зі свіжими силами він став найкращим бомбардиром Ліги, набравши 106 очок, за що його нагородили Трофеєм Арта Росса та Призом Харта найкориснішому гравцю.

Через локаут 2004-05 Петер Форсберг повернувся до МОДО. Щоправда, травми не дозволили провести повноцінний сезон: в ньому він зіграв лише 33 матчі і провів одну гру в плей-офф. Після повернення до НХЛ він відмовився від чотирирічної пропозиції Колорадо на 13,5 млн $ і підписав дворічний контракт на 11,5 млн з Філадельфією. Сезон став невдалим як для Форсберга, так і для Філадельфії. Він не зумів заграти в повну силу через проблеми з правою щиколоткою. Врешті-решт, Філадельфія обміняла його в Нешвілл Предаторс, який вибув у першому раунді плей-офф. Форсберг тоді вперше за кар'єру заробив менше одного очка за матч в регулярному чемпіонаті.

Більшу частину сезону 2007-08 Форсберг провів в МОДО, заявивши, що не бажає повертатись до НХЛ. Але в лютому 2008 року він підписав угоду з Колорадо до закінчення сезону. Провівши три гри, Форсберг отримав травму і повернувся лише в передостанній грі сезону.

Сезони 2008-09 і 2009-10 він провів у складі МОДО. В 2011 році він зіграв дві гри за Колорадо, але потім був змушений оголосити про завершення кар'єри.

Міжнародні виступи[ред.ред. код]

Петер Форсберг взяв участь в чемпіонатах світу U-20 у 1992 та 1993 роках, на яких молодіжна збірна Швеції завойовувала срібні медалі. На першому чемпіонаті він заробив 11 очок, на другому — встановив рекорд змагань. Він заробив 31 очко в восьми іграх, зокрема, 10 очок лише проти Японії.

За дорослу команду Форсберг дебютував на чемпіонаті світу 1992 року, голом та результативною передачею допомігши збірній Швеції здобути золото, а в 1993 — срібло. В 1994 році він привів збірну Швеції до золотої медалі на Олімпійських Іграх, закинувши вирішальний булліт.

Дворазовим чемпіоном світу Петер Форсберг став у 1998 році. Тоді він став найкращим бомбардиром турніру з 11-ма пунктами. Після цього він ще двічі став срібним призером чемпіонатів світу: в 2003 та 2004 роках.

В 2006 році на Олімпійських Іграх йому підкорилась друга золота медаль, яка зробила його членом Потрійного золотого клубу двічі, що до нього вдавалось лише В'ячеславу Фетисову та Ігорю Ларіонову.


Нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]