Овечкін Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Овечкін
Народився 17 вересня 1985(1985-09-17) (29 років),
Москва, СРСР
Зріст 188 см
Вага 106 кг
Позиція лівий нападник
Кидок правий
Клуб НХЛ
Кол. команди
Вашингтон Кепіталс
Динамо Москва
Нац. збірна Росія Росія
Драфт НХЛ 1-й загальний, 2004
Вашингтон Кепіталс
Ігрова кар'єра 2001 — зараз
Сайт AlexOvechkin8.com

Олександр Михайлович Овечкін (рос. Александр Михайлович Овечкин; 17 вересня 1985, м. Москва, СРСР) — російський хокеїст, лівий нападник. Виступає за клуб НХЛ Вашингтон Кепіталс.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство[ред.ред. код]

Народився в спортивній сім'ї. Його батько професіонально займався футболом і грав у футбольному клубі «Динамо» (Москва). Мати ж була баскетболісткою і у складі жіночої збірної Радянського Союзу двічі вигравала Олімпійське золото (Монреаль—1976 і Москва—1980). Тож не дивно, що і Олександр став займатись спортом.

У Олександра було два брати, на 13 і 15 років старші за нього. Саме старший з них, Сергій, і привів Сашка в хокейну секцію. Коли Овечкіну було 10, Сергій загинув в автомобільній катастрофі. Хлопцю було складно пережити смерть брата.

Через деякий час Олександра було запрошено в хокейну школу московського «Динамо». І вже в 12 років він побив рекорд Павла Буре, закинувши 59 шайб в чемпіонаті Москви. У 2000 році Сашко був переведений до дорослої команди.

Ігрова кар'єра[ред.ред. код]

Динамо Москва[ред.ред. код]

Дебютував Олександр у дорослій команді в 2001 році у віці 16 років. Це був перший з чотирьох сезонів Сашка проведених у московському «Динамо». Звісно похизуватися видатними досягненнями в такому юному віці було надскладно, тому Овечкін обмежився 2 шайбами і 2 результативними пасами в 22 матчах сезону.

Наступні роки були набагато успішнішими для Олександра в плані результативності. Завдяки цим успіхам Овечкін вже в 17 років дебютував у складі національної збірної Росії. А в 2004 році на драфті новачків в НХЛ, його було обрано під першим загальним номером клубом Вашингтон Кепіталс. В сезоні 2004–2005 років через локаут в Національній хокейній лізі хокеїст був змушений затриматись в Росії ще на рік. В цьому ж сезоні, в немалій мірі завдяки Сашку, «Динамо» вперше за останні п'ять років вибороло звання чемпіона Росії.

На період локауту в НХЛ, котрий мав місце у другій половині 2012 року, Олександр отримав можливість знову зіграти за Динамо. До поновлення ігор в північноамериканській лізі Овечкін встиг провести 31 зустріч в КХЛ, в яких відзначився 40 (19+21) очками. Це спонукало керівництво динамівської команди, котра в підсумку виграла кубок Гагаріна в 2013 році, викарбувати прізвище хокеїста, як переможця, на трофеї.[1]

Вашингтон Кепіталс[ред.ред. код]

Виступи в НХЛ, в команді Вашингтон Кепіталс, Овечкін розпочав одразу після закінчення локауту. І вже в першому поєдинку продемонстрував не випадковість свого обрання під загальним першим номером на драфті: в матчі проти Колумбусу він закинув дві шайби. В цілому перший сезон в заокеанській лізі виявився особисто для гравця дуже вдалим. В 82 поєдинках він набрав 106 очок, з них 52 закинутими шайбами. Лише декільком хокеїстам в історії НХЛ вдавалося в перший же сезон одночасно закидати більше 50 шайб, робити більше 50 пасів і таким чином набирати більше 100 очок. Це також стало найкращим досягненням росіян в НХЛ. Весь сезон Олександр конкурував з черговим «наступним» Сідні Кросбі і таки зумів його випередити на 4 очка. Тож цілком справедливо по закінченню сезону саме Овечкін отримав Колдер Трофі. Але всі ці успіхи не допомогли команді Сашка пробитися до плей-оф, команда посіла передостаннє місце в конференції.

Другий рік в команді виявився менш вдалим для хокеїста, оскільки до невдач клубу додалася і не настільки результативна, в порівнянні з першим сезоном, гра самого Олександра. І хоча йому вдалося накидати суперникам 46 шайб і набрати 92 очка, але сезон він закінчив з показником корисності «-19».

Найвдалішим на сьогодні в кар'єрі Ові є сезон 2007–2008 років. Йому вдалося стати найкращим бомбардиром та снайпером регулярної першості НХЛ, набравши 112 (65+47) очок. 21 березня в грі проти Атланти, зробивши дубль, Овечкін досяг позначки в 60 забитих за сезон голів, ставши 19-им гравцем в історії ліги, кому це вдавалося.[2] До того ж Овечкін став першим з сезону 1995–1996 років хокеїстом, котрий зміг закинути 60 або більше шайб. Востаннє подібною результативністю відзначалися легендарні Маріо Лем'є та Яромир Ягр. Через чотири дні, 25 березня, Олександр перевершив результат в 60 голів за сезон Деніса Марука, встановивши новий рекорд клубу. 3 квітня в матчі проти Кароліни «Велика Вісімка» закинувши 64-у та 65-у шайби в сезоні перевершив результат Люка Робітайла і встановив новий рекорд НХЛ з кількості закинутих лівими нападниками шайб в одному сезоні.[3]

Завдяки такій результативній грі свого провідного гравця, команда зі столиці США зуміла вперше за останні 4 роки потрапити до плей-оф, де зустрілася з Філадельфією. Але в семиматчевому протистоянні Овечкін і Ко пустили суперника далі, хоча сам Ові був на висоті, набравши в семи поєдинках 9 (4+5) очок.

Незадовго до закінчення сезону і дії першого контракту Овечкіна з клубом, 10 січня 2008 року йому було запропоновано нову 13-річну угоду на суму в $124 мільйони, під якою він поставив свій підпис. За контрактом середній гонорар хокеїста становитиме приблизно $9,5 мільйона на рік, що є найбільшою зарплатнею в історії НХЛ.[4]

Сезон 2008–2009 років почався для гравця не дуже вдало: близько місяця Овечкін не міг відзначитися закинутою шайбою. Через хворобу дідуся, Сашко від'їздив в Москву, пропустивши всього лише другий поєдинок в своїй вашингтонській кар'єрі і перервавши серію з 203 підряд проведених зустрічей.[5] Однак через деякий час після повернення в штати все налагодилося і Олександр продовжив демонструвати звично високу результативність. 5 лютого 2009 року у грі проти Лос-Анджелесу він закинув свою 200-у шайбу в заокеанській кар'єрі, ставши всього лише четвертим гравцем в історії кому це вдалося за 4 перші сезони в лізі. Він приєднався до компанії уславлених Вейна Гретцкі, Маріо Лем'є та Майка Боссі. 19 березня того ж року Сашко в черговий раз подолав позначку в 50 закинутих шайб за сезон і став першим гравцем в історії клубу Вашингтон Кепіталс, хто зумів зробити це тричі. За підсумками сезону Олександр посів друге місце в суперечці бомбардирів, поступившись лише трьома очками партнеру по збірній Євгену Малкіну, але знову закинув найбільше в лізі шайб (56), випередивши найближчого переслідувача Джефа Картера одразу на 10 результативних кидків.

Як і в попередньому сезоні «Кепіталс» виграли свій дивізіон і потрапили до плей-оф. Але на цей раз їм пощастило більше і команда зуміла пройти далі першого раунду, перегравши в семи матчах Рейнджерс. Однак «столичним» далі цієї стадії піти не вдалося: в півфіналі конференції Вашингтон поступився майбутнім володарям кубка Стенлі Піттсбургу з рахунком в серії 3:4. Таким чином в 14 матчах плей-оф Овечкін набрав вражаючі 21 (11+10) очко, при показнику корисності «+10».

За підсумками сезону Овечкіна вдруге поспіль було визнано найкращим хокеїстом ліги.

Новий сезон розпочасвя для Олександра дуже вдало: в 13 стартових матчах він набрав 23(14+9) очок. Але 1 листопада у грі проти Колумбуса Сашко травмувався. Через пошкодження йому довелося пропустити 6 поєдинків команди. Він зміг повернутися в гру лише через два тижні. Та вже 30 листопада у грі проти Кароліни сталася чергова неприємність: Овечкін намагаючись застосувати силовий прийом проти Тіма Глісона, дуже грубо в'їхав коліном в коліно останнього. Обидва гравці залишали межі майданчика з допомогою лікарів, однак нападник Гаррікейнс через деякий час зумів повернувся в гру. Овечкіна за порушення правил було вилучено до кінця зустрічі, а на наступний день відсторонено від участі ще в двох поєдинках.[6] Через дискваліфікацію Олександр втратив близько $100 тисяч.[7]

28 грудня 2009 року керівництво Вашингтона обміняли капітана кепів Кріса Кларка разом з захисником Міланом Юрчиною в команду Колумбус Блю-Джекетс на нападника Джейсона Чимеру.[8] Тож, «кепи» певний період часу залишалися без капітана, але 5 січня 2010 року було оголошено, що новим, 14 в історії команди, другим наймолодшим та першим європейцем, капітаном команди названий Олександр Овечкін.[9]

Свій перший місяць в якості капітана, Олексавндр провів дуже успішно. Як справжній лідер колективу він привів своїх партнерів до 13 перемог в 15 поєдинках, а сам за цей час встиг набрати 26(9+17) очок.[10]

Іншою знаковою подією для капітана столичних стало подолання відмітки у 250 закинутих за кар'єру шайб.[11] За декілька днів після цього, Олександр набрав і 500 очко в НХЛ.[12]

Врешті, такі успіхи капітана допомогли вашингтонцям вперше в історії виграти кубок Президента. Але це ніяк не позначилося на виступах команди у розіграші кубку Стенлі, де столичні програли серію з семи поєдинків Монреалю вже в першому раунді.

Сезони 2010-11 та 2011-12 років були не дуже вдалими для Овечкіна в особистих показниках (лише 32 та 38 шайб відповідно), однак команда обидва рази проходила до півфіналу східної конференції.

Невдало розпочався для Сашка і сезон 2013 року, що було обумовлено зміною тренера столичної команди та переведенням Олександра на правий фланг атаки. Однак пристосувавшись до нових вимог, капітан вашингтонців не тільки вийшов в лідери своєї команди, але й закинувши 32 шайби в 48 поєдинках скороченого через локаут сезону, втретє зумів виграти Моріс Рішар Трофі, як найкращих снайпер ліги. До того ж в одній з ігор сезону Олександру вдалося набрати 700-е очко в регулярних першостях НХЛ.[13]

Міжнародні змагання[ред.ред. код]

Першим офіційним міжнародним змаганням, в якому брав участь Овечкін, став юніорський чемпіонат світу (вік гравців до 18) в 2002 році. На цьому турнірі росіяни здобули срібні нагороди, а сам Сашко став найкращим бомбардиром змагань, у 8 поєдинках наколотивши 14 шайб і зробивши чотири паси.

Через рік Олександра було запрошено окрім юніорської збірної ще й до молодіжної (вік гравців до 20). Так на юніорському чемпіонаті Овечкін виграв свою другу медаль, на цей раз бронзову, до того ж з 13(9+4) очками у шести матчах ставши третім бомбардиром змагань. А от на молодіжному чемпіонаті, що проходив в Канаді, він виграв своє перше золото. У фіналі молодіжна збірна Росії в присутності більш як 10,500 глядачів, переграла господарів змагань, канадійців, з рахунком 3:2.

Того ж року головний тренер національної збірної Росії з хокею, легендарний Віктор Васильович Тихонов запросив Овечкіна до складу команди на один з етапів Єврохокейтуру, що проходив в Чехії. Зігравши на цьому тірнірі, Овечкін став наймолодшим гравцем в історії збірної Росії з хокею, а також наймолодшим автором закинутої шайби.

2004 року Сашко зіграв свій другий чемпіонат серед молоді, знову набравши 7(5+2) очок. Дебютував на дорослому чемпіонаті світу, а також провів дві зустрічі на Кубку Канади. Всі три турніри не дуже добре закінчувалися для збірної Росії, тож в 2004 році Овечкін залишився без медалей.

На останньому для себе (через вік) молодіжному чемпіонаті світу 2005 року в США, Овечкін з партнерами здобули срібні нагороди. Сам же Олександр став третім бомбардиром першості з доробком у 11(7+4) очок. В тому ж 2005 році на дорослому чемпіонаті світу Овечкін набрав у восьми поєдинках 8(5+3) очок, допомігши росіянам здобути бронзові медалі змагань.

У 2006 рік Овечкін зіграв на своїй першій Олімпіаді. В Турині він у восьми матчах закинув 5 шайб, завдяки чому, єдиний серед росіян, був включений до символічної збірної турніру. Але збірна команда Росії посіла тільки четверте місце, поступившись у матчі за третє місце чехам.

Чемпіонат світу того ж року виявився ще менш вдалим для росіян. Хоча вони і пройшли дуже впевнено попередні раунди, але вже на стадії чвертьфіналу знову поступилися чехам. Але Овечкін все одно зумів стати п'ятим бомбардиром першості з 9(6+3) очками лише в семи поєдинках.

У 2007 році чемпіонат світу проходив в Москві і росіяни покладали неабиякі сподівання на домашній турнір. Тренеру росіян В'ячеславу Бикову вдалося викликати до збірної ледь не всіх найсильніших гравців, тому для Овечкіна знайшлося місце тільки в четвертій ланці. Звідси і невиразна гра форварда і лише 3 набрані очки у восьми поєдинках. Що ж до росіян, то їх спіткала невдача в овертаймі півфінального поєдинку проти фінів. Певну сатисфакцію росіяни отримали в матчі за бронзу, обігравши шведів.

Зовсім інакше склалася ситуація на наступному чемпіонаті світу в Канаді. Овечкін грав в одній трійці з партнерами по клубу Вашингтон Кепіталс: Олександром Сьоміним та Сергієм Федоровим. Ця трійка і зіграла вирішальну роль на турнірі, своїми зусиллями допомігши росіянам здобути перше золото на чемпіонатах світу з 1993 року. Овечкін набрав 12(6+6) очок і посів шосте місце в таблиці бомбардирів.

В 2010 році Олександр вдруге зіграв за збірну Росії на Олімпіаді, набравши 4 (2+2) очка в чотирьох іграх. Однак росіяни знову залишились без медалей, програвши на стадії ¼ фіналу.

Але вже в травні того ж року, на чемпіонаті світу, росіяни пробилися у фінал, де програли чехам. Всі 9 поєдинків у складі команди провів і Овечкін, вигравши таким чином срібні нагороди першості.

В 2012 році, приєднавшись до команди на останні три поєдинки вирішальної стадії турніру, Олександр допоміг партнерам виграти золоті нагороди. Для самого Сашка цей успіх став другим на світових першостях.

Статистика[ред.ред. код]

Останнє оновлення: 14 травня 2013 року
    Регулярний Чемпіонат   Плей-офф
Сезон Команда Ліга І Г П О ШХ +/- І Г П О ШХ +/-
2001-2002 Динамо (Москва) Суперліга 21 2 2 4 4 3 0 0 0 0
2002-2003 Динамо (Москва) Суперліга 40 8 7 15 28 5 0 0 0 2
2003-2004 Динамо (Москва) Суперліга 53 13 11 24 40 3 0 0 0 2
2004-2005 Динамо (Москва) Суперліга 37 13 13 26 32 10 2 4 6 35
2005-2006 Вашингтон Кепіталс НХЛ 81 52 54 106 52 +2 - - - - - -
2006-2007 Вашингтон Кепіталс НХЛ 82 46 46 92 52 -19 - - - - - -
2007-2008 Вашингтон Кепіталс НХЛ 82 65 47 112 40 +28 7 4 5 9 0 -1
2008-2009 Вашингтон Кепіталс НХЛ 79 56 54 110 72 +8 14 11 10 21 8 +10
2009-2010 Вашингтон Кепіталс НХЛ 72 50 59 109 89 +45 7 5 5 10 0 +5
2010-2011 Вашингтон Кепіталс НХЛ 79 32 53 85 41 +24 9 5 5 10 10 -1
2011-2012 Вашингтон Кепіталс НХЛ 78 38 27 65 26 -8 14 5 4 9 8 -2
2012-2013 Динамо (Москва) КХЛ 31 19 21 40 14 +13 - - - - - -
Вашингтон Кепіталс НХЛ 48 32 24 56 36 +2 7 1 1 2 4 -2
Всього в НХЛ 601 371 364 735 408 +82 58 31 30 61 30 +9
Всього на чемпіонатах світу 55 26 18 44 57 +30
Всього на Олімпійських іграх 12 7 2 9 10 +4

Досягнення[ред.ред. код]

Командні[ред.ред. код]

Спортивні медалі
Представник Росія Росія
Хокей із шайбою
Чемпіонати світу
Золото Канада 2008
Золото Фінляндія 2012
Золото Білорусь 2014
Срібло Німеччина 2010
Бронза Росія 2007
Бронза Австрія 2005
  • Чемпіон світу 2008, 2012, 2014
  • Переможець молодіжного чемпіонату світу 2003
  • Чемпіон Росії 2005, 2013

Індивідуальні[ред.ред. код]

Рекорди[ред.ред. код]

Рекорди НХЛ[ред.ред. код]

Рекорди Вашингтон Кепіталс[ред.ред. код]

  • Найбільша кількість сезонів в яких гравець закидав 50 або більше шайб — 3
  • Найбільша кількість кидків завданих по воротах суперників в сезоні — 528
  • Найбільша кількість закинутих шайб в сезоні — 65
  • Найбільша кількість очок набрана за сезон серед новачків — 106
  • Найбільша кількість закинутих шайб за сезон серед новачків — 52
  • Найдовша гольова серія для новачків — 7 матчів (10 лютого — 8 березня 2006 року)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Sports.ru (2013-05-07). «На Кубке Гагарина будут фамилии Овечкина и Комарова, а Бэкстрема - нет». allhockey.ru. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-05-14.  (рос.)
  2. capitals.nhl.com (2008). «Historical 60». WashingtonCapitals.com. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2012-08-16.  (англ.)
  3. espn.go.com (2008-04-03). «Ovechkin passes single-season mark as Capitals keep playoff hopes alive». Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2010-01-04.  (англ.)
  4. Associated Press (13.08.2008). «Ovechkin, Capitals agree to 13-year, 724 million contract extension». ESPN.com. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2010-01-04.  (англ.)
  5. CBC, Sports (2008-10-27). «Ovechkin heads home to Russia to be with grandfather». CBC Sports. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2010-01-04. (англ.)
  6. Rosen, Dan (2009-12-01). «Ovi suspended 2 games; Day-to-day with sore knee». NHL.com. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2010-01-04. (англ.)
  7. post-gazette.com (2009-12-02). «Ovechkin suspended for 2 games». Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 1010-01-04.  (англ.)
  8. Associated Press (2009-12-29). «Вашингтон обменял двух игроков на Чимеру». isport.ua. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2010-02-05.  (рос.)
  9. capitals.nhl.com (2010-01-05). «Capitals Name Alex Ovechkin Team Captain». Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2010-02-05. (англ.)
  10. Спорт-Экспресс (2010-02-01). «Александр Овечкин - самый полезный игрок в январе». allhockey.ru. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2010-02-05. (рос.)
  11. NHL.com (2010-01-22). «Овечкин присоединился к Гретцки и Лемье». isport.ua. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-05-14.  (рос.)
  12. podrobnosti.ua (2010-02-05). «Овечкин набрал 500-е очко в Лиге». Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-05-14.  (рос.)
  13. ТК «Хокей» (2013-03-15). «Овечкін нарешті закинув і відсвяткував ювілей». Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-05-14. 
  14. NHL.com (2010-01-18). «Овечкин стал рекордсменом Лиги». isport.ua. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-05-14. 

Джерела[ред.ред. код]