Крутов Володимир Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ice hockey pictogram.svg
Володимир Крутов
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Євгенович Крутов
Дата народження 1 червня 1960(1960-06-01)
Місце народження Москва, СРСР
Дата смерті 6 червня 2012(2012-06-06) (52 роки)
Місце смерті Москва, Росія
Зріст 175 см
Вага 88 кг
Позиція нападник
Інформація про клуби
Професіональна кар'єра
Драфт НХЛ 238-й загальний, 1986
«Ванкувер Канакс»
Роки Клуб Ігри (голи)
1977–1989
1989–1990
1990–1992
1992–1995
1995–1996
СРСР ЦСКА (Москва)
Канада «Ванкувер Канакс»
Швейцарія «Цюрих»
Швеція «Естерсунд»
Швеція «Брунфло»
439 (288)
61 (11)
38 (20)
92 (59)
18 (7)


Національна збірна
1980–1989 СРСР СРСР 254 (150)
Державні нагороди та почесні звання
Орден Трудового Червоного Прапора — 1988 Орден Дружби народів — 1982
Орден Пошани
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «За бездоганну службу»
Заслужений майстер спорту СРСР


Володимир Євгенович Крутов ( * 1 червня 1960, Москва, РРФСР, СРСР — 6 червня 2012, Москва, Росія) — радянський і російський хокеїст. Заслужений майстер спорту СРСР (1981). Нападник. Гравець легендарної хокейної «п'ятірки» 1980-х років радянського хокею Макаров-Ларіонов-Крутов-Фетисов-Касатонов.

Кар'єра[ред.ред. код]

  • ЦСКА, 1979-89. У чемпіонатах СРСР — 439 матчів, 288 голів.
  • Ванкувер Кенакс (НХЛ), 1989-91. У чемпіонаті НХЛ — 61 матч, 11 голів.
  • ХК Цюріх, Швейцарія, 1991-92
  • Естерсунд ІК, Швеція, 1992-95
  • Брунфло ІК, Швеція, 1995-96

Досягнення[ред.ред. код]

  • Чемпіон Олімпійських ігор 1984 і 1988.
  • Срібний призер ЗОІ-80.
  • Чемпіон світу 1981, 1982, 1983, 1986, 1989, 1990
  • Другий призер ЧС 1987
  • Третій призер ЧС 1985.
  • У турнірах ЗОІ і ЧС — 90 матчів, 59 голів.
  • Чемпіон СРСР 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989
  • Володар Кубка СРСР 1979, 1988
  • Володар Кубка Канади 1981
  • Фіналіст Кубка Канади 1987
  • Учасник Кубка Канади 1984. У турнірах Кубка Канади — 22 матчі, 14 шайб.

Нагороди[ред.ред. код]

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1988), «Дружби народів» (1982), медаллю «За трудову відзнаку» (1980), медаллю «За бездоганну службу» III ступеня (1989)

Посилання[ред.ред. код]