Чемпіонат світу з хокею із шайбою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чемпіонат світу з хокею із шайбою
Чемпіонат світу з хокею із шайбою
Вид спорту Хокей із шайбою
Засновано 1920
Кількість команд 16
Країна(и) Міжнародні змагання
Поточний чемпіон Росія Росія
Офіційний сайт www.iihf.com

Чемпіонат світу з хокею із шайбою — щорічне змагання, яке організовується Міжнародною Федерацією хокею із шайбою з 1920 року. Спочатку турнір проводився в рамках Олімпійських ігор (у 1920 році в рамках літніх ігор, в 1924 і 1928 спільно з зимовими іграми). З 1930 року змагання стало щорічним за винятком 1940 — 1946 років через Другу світову війну і 1980, 1984, 1988 років через Зимові Олімпійські ігри. Аж до 1968 року в роки проведення Олімпіади Олімпійський турнір з хокею з шайбою вважався також чемпіонатом світу.

Чинний чемпіон[ред.ред. код]

Чинним чемпіоном світу з хокею з шайбою є збірна Росії.

Структура турніру (станом на травень 2010 року)[ред.ред. код]

Турнір проходить у три етапи.

Перший етап[ред.ред. код]

У ньому беруть участь 16 команд, розбиті на 4 групи (A, B, C, D) по 4 команди. У ході даного етапу з кожної групи виходять по 3 команди, а по 1 команді з кожної групи відправляються грати в «втішний етап» за право залишитися в дивізіоні А. На груповому етапі команди в кожній групі грають між собою. Аж до Чемпіонату світу 2007 року за перемогу команда отримувала 2 очки, за нічию 1, за поразку 0. З 2007 року регламент був змінений. У випадку, якщо в основний час матчу зафіксована нічия грають додаткові 5 хвилин (овертайм) до першої закинутої шайби у форматі 4х4. Якщо додатковий час не виявить переможця, то команди пробивають серію з 3 штрафних кидків (буллітів). Якщо після 3 буллітів нічия, то пробиваються додаткові пари буллітів до першого різного результату (тобто до ситуації, коли одна команда свій булліт забила, а інша — ні). За перемогу в основний час команда отримує 3 очки, за перемогу в овертаймі чи за буллітами 2 очки; за поразку в овертаймі чи за буллітами 1 очко, за поразку в основний час 0 очок.

Другий етап (кваліфікація)[ред.ред. код]

На другому етапі грають 12 команд, розбитих на 2 групи (E, F). Групи утворюються шляхом попарного злиття груп першого етапу (без команд, що зайняли в них останні місця): наприклад, E = A + D; F = B + C. На цьому етапі кожна команда грає з трьома командами в своїй групі, що прийшли з іншої групи першого етапу. Очки (і всі інші показники), набрані кожною командою у матчах першого етапу з двома іншими командами, які пройшли далі, враховуються у другому етапі (стартові таблиці груп другого етапу). Нарахування очок відбувається за тією ж схемою, що і на першому етапі. Додатковий час в матчах на цьому етапі становить також 5 хвилин, далі — серія буллітів. З кожної групи по 4 команди виходять у третій етап.

У "втішному раунді"створюється група Н. У ній 4 команди грають між собою. 2 команди, які показали найкращі результати, залишаються в елітному дивізіоні, дві найгірші команди йдуть у нижчий дивізіон. Порядок нарахування очок і додатковий час аналогічні групового етапу. Однак, на Чемпіонаті світу 2008 року група Н була скасована. Команди-невдахи групового етапу розбивалися на пари, де кожна пара грає серію до 2 перемог. Команди-переможці пар залишаються в елітному дивізіоні, що програли команди йдуть у нижчий. З 2009 року була повернена стара система втішного раунду.

Третій етап (плей-оф)[ред.ред. код]

У третьому етапі беруть участь 8 команд. Етап складається з: 1/4 фіналу, 1/2 фіналу, матчу за 3-є місце та фіналу. На цьому етапі команди грають «навиліт». У 1/4 фіналу команди, що зайняли перші місця в групах другого етапу, грають з командами, які посіли 4-е місця в інших групах (у 2008 р. — у тих же групах), а відповідно, команди, що зайняли другі місця, грають з командами, що зайняли треті місця. Переможець матчу 1/4 фіналу виходить в 1/2 фіналу. В 1/2 фіналу переможці матчів 1/4 фіналу за участю команд, що зайняли перші місця в групах другого етапу, грають з переможцями матчів 1/4 фіналу за участю команд, що зайняли другі місця в інших групах.

Переможець матчу 1/2 фіналу виходить у фінал, програвший бере участь у матчі за 3-е місце. Якщо в матчах 1/4, 1/2 фіналів і в матчі за 3-є місце в основний час зафіксована нічия, то команди грають додатковий час тривалістю 10 хвилин до першої закинутої шайби у форматі 4х4. У фіналі тривалість овертайму становить 20 хвилин. Якщо в додатковий час переможця не виявлено, то команди пробивають серію з 3 буллітів. Команда, яка зайняла 3-е місце, отримує бронзові медалі, 2-е — срібні, 1-е — золоті і чемпіонський кубок.

Зміна структури розіграшу чемпіонату світу[ред.ред. код]

17 вересня 2010 в Порторожі, під час конгресу IIHF було прийнято рішення про зміну розіграшу чемпіонату світу в елітному дивізіоні. Попередній етап розігруватися не буде, а в кваліфікації учасники будуть розбиті на дві групи по вісім команд, по чотири з яких будуть виходити у фінальний етап (плей-оф). На етапі чвертьфіналів, команди будуть грати проти команд своєї групи, а в півфіналах — з командами іншої групи. Команди зайняли останні місця в групах вибувають до Дивізіону I. Команди зайняли 5-8 місця в групах більше матчів на чемпіонаті не грають. Ці зміни набули чинності з чемпіонату світу 2012 року.

Історія турніру[ред.ред. код]

Призери чемпіонатів світу з хокею із шайбою серед чоловіків, дивізіон А[ред.ред. код]

  *   Проведені в рамках літніх Олімпійських Ігор (1920)
  *   Проведені в рамках зимових Олімпійських Ігор (1924 — 1968)
Рік Місце і країна проведення Gold medal icon.svg Чемпіони Silver medal icon.svg 2-е місце Bronze medal icon.svg 3-є місце
1920 Антверпен Бельгія Бельгія Canadian Red Ensign 1868-1921.svg Канада US flag 48 stars.svg США Чехословаччина Чехословаччина
1924 Шамоні Франція Франція Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада US flag 48 stars.svg США Велика Британія Великобританія
1928 Санкт-Моріц Швейцарія Швейцарія Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада Швеція Швеція Швейцарія Швейцарія
1930 Шамоні
Відень
Берлін
Франція Франція
Австрія Австрія
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німеччина
Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німеччина Швейцарія Швейцарія
1931 Криниця-Здруй Польща Польща Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада US flag 48 stars.svg США Австрія Австрія
1932 Лейк-Плесід US flag 48 stars.svg США Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада US flag 48 stars.svg США Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німеччина
1933 Прага Чехословаччина Чехословаччина US flag 48 stars.svg США Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада Чехословаччина Чехословаччина
1934 Мілан Flag of Italy (1861-1946).svg Італія Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада US flag 48 stars.svg США Flag of the NSDAP (1920–1945).svg Німеччина
1935 Давос Швейцарія Швейцарія Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада Швейцарія Швейцарія Велика Британія Великобританія
1936 Гарміш-Партенкірхен Flag of the NSDAP (1920–1945).svg Німеччина Велика Британія Великобританія Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада US flag 48 stars.svg США
1937 Лондон Велика Британія Велика Британія Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада Велика Британія Великобританія Швейцарія Швейцарія
1938 Прага Чехословаччина Чехословаччина Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада Велика Британія Великобританія Чехословаччина Чехословаччина
1939 Цюрих
Базель
Швейцарія Швейцарія Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада US flag 48 stars.svg США Швейцарія Швейцарія
1947 Прага Чехословаччина Чехословаччина Чехословаччина Чехословаччина Швеція Швеція Австрія Австрія
1948 Санкт-Моріц Швейцарія Швейцарія Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада Чехословаччина Чехословаччина Швейцарія Швейцарія
1949 Стокгольм Швеція Швеція Чехословаччина Чехословаччина Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада US flag 48 stars.svg США
1950 Лондон Велика Британія Велика Британія Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада US flag 48 stars.svg США Швейцарія Швейцарія
1951 Париж Франція Франція Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада Швеція Швеція Швейцарія Швейцарія
1952 Осло Норвегія Норвегія Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада US flag 48 stars.svg США Швеція Швеція
1953 Цюрих
Базель
Швейцарія Швейцарія Швеція Швеція ФРН ФРН Швейцарія Швейцарія
1954 Стокгольм Швеція Швеція Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg СРСР Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада Швеція Швеція
1955 Крефельд
Дортмунд
Кельн
ФРН ФРН Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Чехословаччина Чехословаччина
1956 Кортіна-д'Ампеццо Італія Італія Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР US flag 48 stars.svg США Canadian Red Ensign 1921-1957.svg Канада
1957 Москва Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Швеція Швеція Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Чехословаччина Чехословаччина
1958 Осло Норвегія Норвегія Canadian Red Ensign 1957-1965.svg Канада Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Швеція Швеція
1959 Прага
Братислава
Чехословаччина Чехословаччина Canadian Red Ensign 1957-1965.svg Канада Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Чехословаччина Чехословаччина
1960 Скво-Веллі US flag 49 stars.svg США US flag 49 stars.svg США Canadian Red Ensign 1957-1965.svg Канада Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР
1961 Женева
Лозанна
Швейцарія Швейцарія Canadian Red Ensign 1957-1965.svg Канада Чехословаччина Чехословаччина Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР
1962 Колорадо-Спрінгс
Денвер
США США Швеція Швеція Canadian Red Ensign 1957-1965.svg Канада США США
1963 Стокгольм Швеція Швеція Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Швеція Швеція Чехословаччина Чехословаччина
1964 Інсбрук Австрія Австрія Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Швеція Швеція Чехословаччина Чехословаччина
1965 Тампере Фінляндія Фінляндія Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Чехословаччина Чехословаччина Швеція Швеція
1966 Любляна Flag of SFR Yugoslavia.svg Югославія Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Чехословаччина Чехословаччина Канада Канада
1967 Відень Австрія Австрія Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Швеція Швеція Канада Канада
1968 Гренобль Франція Франція Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Чехословаччина Чехословаччина Канада Канада
1969 Стокгольм Швеція Швеція Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Швеція Швеція Чехословаччина Чехословаччина
1970 Стокгольм Швеція Швеція Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Швеція Швеція Чехословаччина Чехословаччина
1971 Берн
Женева
Швейцарія Швейцарія Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Чехословаччина Чехословаччина Швеція Швеція
1972 Прага Чехословаччина Чехословаччина Чехословаччина Чехословаччина Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Швеція Швеція
1973 Москва Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Швеція Швеція Чехословаччина Чехословаччина
1974 Гельсінкі Фінляндія Фінляндія Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Чехословаччина Чехословаччина Швеція Швеція
1975 Мюнхен
Дюссельдорф
ФРН ФРН Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Чехословаччина Чехословаччина Швеція Швеція
1976 Катовіце Польща Польща Чехословаччина Чехословаччина Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Швеція Швеція
1977 Відень Австрія Австрія Чехословаччина Чехословаччина Швеція Швеція Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР
1978 Прага Чехословаччина Чехословаччина Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Чехословаччина Чехословаччина Канада Канада
1979 Москва Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Flag of the Soviet Union (1955-1980).svg СРСР Чехословаччина Чехословаччина Швеція Швеція
1981 Гетеборг
Стокгольм
Швеція Швеція СРСР СРСР Швеція Швеція Чехословаччина Чехословаччина
1982 Гельсінкі
Тампере
Фінляндія Фінляндія СРСР СРСР Чехословаччина Чехословаччина Канада Канада
1983 Дюссельдорф
Дортмунд
Мюнхен
ФРН ФРН СРСР СРСР Чехословаччина Чехословаччина Канада Канада
1985 Прага Чехословаччина Чехословаччина Чехословаччина Чехословаччина Канада Канада СРСР СРСР
1986 Москва СРСР СРСР СРСР СРСР Швеція Швеція Канада Канада
1987 Відень Австрія Австрія Швеція Швеція СРСР СРСР Чехословаччина Чехословаччина
1989 Стокгольм
Седертельє
Швеція Швеція СРСР СРСР Канада Канада Чехословаччина Чехословаччина
1990 Берн
Фрібур
Швейцарія Швейцарія СРСР СРСР Швеція Швеція Чехословаччина Чехословаччина
1991 Турку
Гельсінкі
Тампере
Фінляндія Фінляндія Швеція Швеція Канада Канада СРСР СРСР
1992 Прага
Братислава
Чехословаччина Чехословаччина Швеція Швеція Фінляндія Фінляндія Чехословаччина Чехословаччина
1993 Дортмунд
Мюнхен
Німеччина Німеччина Flag of Russia (1991-1993).svg Росія Швеція Швеція Чехія Чехія
1994 Больцано
Канацеї
Мілан
Італія Італія Канада Канада Фінляндія Фінляндія Швеція Швеція
1995 Стокгольм
Євле
Швеція Швеція Фінляндія Фінляндія Швеція Швеція Канада Канада
1996 Відень Австрія Австрія Чехія Чехія Канада Канада США США
1997 Гельсінкі
Турку
Тампере
Фінляндія Фінляндія Канада Канада Швеція Швеція Чехія Чехія
1998 Цюрих
Базель
Швейцарія Швейцарія Швеція Швеція Фінляндія Фінляндія Чехія Чехія
1999 Осло
Ліллегаммер
Хамар
Норвегія Норвегія Чехія Чехія Фінляндія Фінляндія Швеція Швеція
2000 Санкт-Петербург Росія Росія Чехія Чехія Словаччина Словаччина Фінляндія Фінляндія
2001 Кельн
Ганновер
Нюрнберг
Німеччина Німеччина Чехія Чехія Фінляндія Фінляндія Швеція Швеція
2002 Гетеборг
Карлстад
Єнчопінг
Швеція Швеція Словаччина Словаччина Росія Росія Швеція Швеція
2003 Гельсінкі
Тампере
Турку
Фінляндія Фінляндія Канада Канада Швеція Швеція Словаччина Словаччина
2004 Прага
Острава
Чехія Чехія Канада Канада Швеція Швеція США США
2005 Інсбрук
Відень
Австрія Австрія Чехія Чехія Канада Канада Росія Росія
2006 Рига Латвія Латвія Швеція Швеція Чехія Чехія Фінляндія Фінляндія
2007 Москва
Митищі
Росія Росія Канада Канада Фінляндія Фінляндія Росія Росія
2008 Галіфакс
Квебек
Канада Канада Росія Росія Канада Канада Фінляндія Фінляндія
2009 Клотен
Берн
Швейцарія Швейцарія Росія Росія Канада Канада Швеція Швеція
2010 Кельн
Мангейм
Гельзенкірхен
Німеччина Німеччина Чехія Чехія Росія Росія Швеція Швеція
2011 Братислава
Кошице
Словаччина Словаччина Фінляндія Фінляндія Швеція Швеція Чехія Чехія
2012 Гельсінкі
Стокгольм
Фінляндія Фінляндія
Швеція Швеція
Росія Росія Словаччина Словаччина Чехія Чехія
2013 Стокгольм
Мальме
Турку
Швеція Швеція
Фінляндія Фінляндія
Швеція Швеція Швейцарія Швейцарія США США
2014 Мінськ Білорусь Білорусь Росія Росія Фінляндія Фінляндія Швеція Швеція
2015 Прага
Острава
Чехія Чехія
2016 Санкт-Петербург
Москва
Росія Росія
2017 Кельн
Париж
Німеччина Німеччина
Франція Франція

Примітки

  1. Всі Олімпійські хокейні турніри з 1920 по 1968 рр. також вважалися чемпіонатами світу.
  2. На турнірі Олімпійських ігор 1964 р., підрахунок очок для Олімпійських медалей проводився окремо від чемпіонату світу.
  3. У 1980, 1984 і 1988 рр. (роки Олімпійських ігор) чемпіонати світу не проводилися.
  4. У графі "місце проведення"зазначено лише місце проведення основного турніру.

Загальна кількість медалей[ред.ред. код]

За всю історію чемпіонатів світу тільки 8 країн ставали володарями золотих медалей. Ще трьом збірним вдавалося завоювати медалі меншої вартості. Найбільша кількість чемпіонських титулів завоювали збірна Канади - 24 титули, збірна СРСР - 22 рази (разом з перемогами збірної Росії - 27 титулів). Найбільшу загальну кількість медалей вдалося завоювати збірній Канади.

Країна Золото Срібло Бронза Всього медалей
Росія Росія
СРСР СРСР
 
5
22
27
2
7
9
2
5
7
9
34
43
Канада Канада 24 13 9 46
Чехія Чехія
Чехословаччина Чехословаччина
 
6
6
12
1
12
13
4
16
19
10
34
44
Швеція Швеція 9 18 17 44
США США 2 9 6 17
Фінляндія Фінляндія 1 7 3 11
Велика Британія Великобританія 1 2 2 5
Словаччина Словаччина 1 2 1 3
Швейцарія Швейцарія 0 2 8 10
Німеччина Німеччина 0 2 2 4
Австрія Австрія 0 0 2 2

* Країни, виділені курсивом більше не виступають на Чемпіонатах світу.
** Росія успадкувала членство СРСР в міжнародній федерації хокею, так само і Чехія — Чехословаччини, тому офіційна статистика для цих країн загальна.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Збірна Великобританії, яка виграла Чемпіонат світу в рамках Зимової Олімпіади 1936 року, складалася з канадців.
  • Стати чемпіонами світу на своєму полі змогли тільки три збірні сім разів: по три рази нині не існуючі збірні Чехословаччини (1947, 1972, 1985) і СРСР (1973, 1979, 1986) і один раз збірна США (1960, на Зимовій Олімпіаді). При цьому найгірший результат збірної Росії за всю історію — 11 місце був зафіксований на чемпіонаті 2000 року в Санкт-Петербурзі.
  • Попри те, що Канада є родоначальником хокею і однією з найсильніших хокейних держав, до 2008 року (року 100-річчя хокею) чемпіонат світу ніколи не проходив у цій країні.
  • В іншій «великий» хокейній країні — США, першість світу також проходила лише одного разу в 1962 році. Ще двічі чемпіонати світу проводилися в США в рамках зимових Олімпійських ігор 1932 і 1960 років, так як на той момент в олімпійські роки окремих чемпіонатів світу не проводилося.
  • Всі інші чемпіонати світу проводилися в Європі.
  • Найбільше число разів чемпіонат світу як самостійний турнір (без урахування олімпійських турнірів, станом на 2014 рік) приймала Швеція (11 разів), Чехія (9 разів, включаючи Чехословаччину — 8), Фінляндія (8 разів), Швейцарія (8 разів), Німеччина (7 разів), Росія (6 разів, включаючи СРСР — 4), Австрія (6 разів).

Посилання[ред.ред. код]