Пига рожевошия

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пига рожевошия

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Котингові (Cotingidae)
Рід: Пига (Lipaugus)
Вид: Пига рожевошия
Lipaugus streptophorus
(Salvin & Godman, 1884)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Lathria streptophora
Посилання
Вікісховище: Lipaugus streptophorus
Віківиди: Lipaugus streptophorus
EOL: 916756
ITIS: 560828
МСОП: 22700865
NCBI: 649793

Пи́га рожевошия[2] (Lipaugus streptophorus) — вид горобцеподібних птахів родини котингових (Cotingidae)[3]. Мешкає на Гвіанському нагір'ї.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 22-22,5 см, вага 52-65 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла темно-сіра, махові і стернові пера коричнюваті, решта нижня частина тіла світло-сіра. На горлі широкий яскраво-рожевий "комір", гузка і нижні покривні пера хвоста яскраво-рожеві. У самиць "комір" на шиї відсутній, а гузка має каштанове або рудувато-коричневе забарвлення. Очі карі, дзьоб темно-коричневий або чорнувато-коричневий, знизу біля основи світліший, лапи сірі або чорнуваті. Самці видають гучні, різкі крики: «скрііір»

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Рожевошиї пиги мешкають на схилах тепуїв Гвіанського нагір'я на південному сході Венесуели (південний схід Болівару) та в сусідніх районах Гаяни і Бразилії, зокрема на схилах гір Рорайма, Уей-тепуй[en], Сьєрра-де-Лема[en], Птарі[es], Апрада[es], Акопан[es], Кова і Каєтур. Вони живуть в середньому і верхньому ярусах вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються на висоті від 1000 до 1800 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1300 м над рівнем моря. Живляться плодами, зокрема з родини меластомових, а також комахами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Lipaugus streptophorus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 жовтня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Cotingas, manakins, tityras, becards. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 жовтня 2022.