Плініанське виверження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Малюнок 1822 року виверження Везувія 79 року.

Плініанське виверження або виверження плініанського типу — виверження вулкана, що характеризується схожістю з виверженням Везувія, як воно було описано у листі Плінія Молодшого.

Плініанські виверження характеризуються перш за все утворенням колони газу та попелу, що піднімається у стратосферу. Іншими характеристиками є також викид великої кількості пемзи та потужні викиди газів.

Короткі виверження можуть закінчитися за день, але довші можуть тривати кілька місяців. Тривалі виверження починаються з виділення хмар попелу та інших вулканічних матеріалів та часто супроводжуються пірокластичними потоками. Кількість вивергнутої магми може бути настільки великим, що вулкан обрушується, утворюючи кальдеру. Дрібний попіл осідає після таких вивержень на величезній площі. Часто вибухи, що відбуваються при таких виверженнях, дуже гучні, як це було у випадку Кракатау.

Посилання[ред.ред. код]