Потенціал Ліенара — Віхерта
Потенціа́ли Ліена́ра — Ві́херта — вирази для потенціалів електромагнітного поля заряду, що рухається відомою траєкторією.
При зміні положення заряду збурення електромагтіних полів згідно з принципом причинності досягає точки спостереження тільки через певний відрізок часу. В момент часу t спостерігач відчуватиме положення заряду в момент часу
.
— це проміжок часу, необхідний для того, щоб електромагнітне поле подолало віддаль між зарядами.
,
де
— віддаль між спостерігачем і зарядом у момент часу
, c — швидкість світла в порожнечі.
Якби заряд не рухався, то навколо нього створювалося б лише електричне поле згідно із законом Кулона. Навколо рухомого заряду створюється електричне й магнітне поле. Потенціали цих полів визначаються формулами [1]
де
— потенціал електичного поля,
— векторний потенціал,
— швидкість зарядженої частинки, q — її заряд. Усі вирази в правих частинах повинні братися в момен часу
.
Ці вирази для потенціалів називаються потенціалами Ліенара-Віхерта. У випадку нерухомого заряду електричний потенціал збігається з кулонівським, магнітний — дорівнює нулю.
Зміст |
Отримання виразів для потенціалів [ред.]
Рівняння Максвелла, в силу відповідного постулату, не залежать від прискорення заряда. Окрім цього, вирази для векторного і скалярного потенціалів, отримані у минулому розділі, також від прискорення не залежать. Проте вирази для векторів-характеристик поля від прискорення залежать.
Можна векторно домножити роторне рівняння для напруженості на оператор набла: ![\ [\nabla \times [\nabla \times \mathbf E]] = \nabla (\nabla \cdot \mathbf E) - \Delta \mathbf E = -\frac{1}{c}\left[\nabla \times\frac{\partial \mathbf B}{\partial t}\right] = |[\nabla \times \mathbf B] = \frac{4 \pi \mathbf j}{c} + \frac{1}{c}\frac{\partial \mathbf E}{\partial t}| = -\frac{1}{c}\left(\frac{4\pi}{c}\frac{\partial^{2} \mathbf j}{\partial t^{2}} +\frac{1}{c}\frac{\partial^{2} \mathbf E}{\partial t^{2}} \right) \Rightarrow](http://upload.wikimedia.org/math/a/8/2/a825be138e9b192f8ce18657a3835282.png)
.
Отже, рівняння для
має вигляд рівняння д'Аламбера, проте зправа стоїть похідна по часу від вектора струму. Це призводить до залежності напруженості від прискорення. Аналогічне можна отримати і для індукції магнітного поля.
Якісне пояснення цього полягає у наступному. Значення потенціалів поля співпадають для заряду, що рухається прискорено, і заряду, що рухається рівномірно, у момент часу
за умови, що вони знаходяться на одній відстані від спостерігача (відстань відповідає часу запізнення) і рухаються із однаковою за модулем і вектором швидкістю. Проте у наступні моменти часу траєкторії таких зарядів розходяться, а це означає, що чисто формально похідні по часу, градієнти та ротори від потенціалів (що відповідає визначенню індукції і напруженості через потенціали) будуть вже відрізнятися від зарядів, що рухаються прискорено. Це еквівалентно твержденню про те, що значення похідних і часу запізнення у момент часу
для обох зарядів співпадають, проте залежність часу
від часу
різна. Таким чином, можна побудувати спочатку вираз для потенціалу заряда, що рухається рівномірно, з урахуванням запізнення, різна, оскільки за час запізнення заряд, що рухається рівномірно, і заряд, що рухається прискорено, проходять різні траєкторії.
Вирази для потенціалів, записані через інтеграли (розв'язки рівнянь д'Аламбера для потенціалів), враховують прискорення заряда через запізнення. Дійсно, із загальних інтегралів від потенціалів можна отримати:
.
Нехай, наприклад, розглядається інтеграл для
:
.
Використовуючи властивість дельта-функції від складного аргументу (доведення диф. у розділі "Додаткові матеріали"),
,
де
- розв'язок рівняння
, можна, користуючись
,
отримати:
.
Отже, сам інтеграл набуде вигляду
.
Зовсім аналогічно - і в випадку з виразом для векторного потенціалу:
.















Отримані вирази для потенціалів вже можуть бути використані для отримання виразу для напруженості електричного поля та індукції магнітного поля. Проте не зайвим є дещо детальніше з'ясування змісту таких потенціалів на основі альтернативного їх виведення.
Отже, користуючись написаним, треба розглянути ідейне побудування задачі знаходження значень векторів-характеристик полів в залежності від прискорення. Нехай є деякий момент часу
і заряд, що рухається із змінною швидкістю
, причому
- радіус-вектор від точки спостерігача до положення заряду у цей момент часу. Нехай також є момент часу
, для якого
. Нехай вектор
обрано таким, що сигнал від першого положення заряду пройде відстань, рівну модулю вектора, за момент часу
.
В силу написаного в першому абзаці, заряд, що рухається із прискоренням у момент часу
, не відрізняється (у плані визначення потенціалів поля) від заряду, співпадаючого з ним у минулому заряду у момент часу
. Це означає, що, маючи значення виразу для потенціалу заряду, що рівномірно рухається у момент часу
, можна отримати його, з урахуванням іншої функціональної залежності радіус-вектору і швидкості від часу, і для заряду, що рухається прискорено.
Із геометричних міркувань, наведених на рисунку, і із міркувань, наведених вище, слідує, що
.
Окрім того, можна довести, що
.




.









Далі, для заряду, що рівномірно рухається, відносно його ІСВ справедливі наступні вирази для потенціалів:
,
де штриховані вирази записані для того, щоб використати обернені перетворення Лоренца для потенціалів. Дійсно, маючи вищенаведені вирази, просто отримати, що
,
,
що співпадає з
.



Напруженості полів [ред.]
Для напруженості електричного поля
й вектора магнітної індукції
потенціали Ліенара-Віхерта дають
Особливістю виразів для полів є те, що вони залежать не лише від швидкості частинки, а й від її прискорення. Та частина, що залежить від прискорення відповідає за випромінювання електромагнітних хвиль. Іншою особливістю є те, що електричне й поле завжди перпендикулярні одне до іншого.
Отримання виразів для напруженостей полів [ред.]
Для знаходження явного виразу для напруженості електричного поля можна застосувати вираз для неї через скалярний і векторний потенціали:
.
Проте перед тим, як безпосередньо визначити вираз для напруженості поля, потрібно перейти від змінної
до змінної
, оскільки самі потенціали залежать від
:
.
.
Далі - треба здійснити перехід від змінної
до двох змінних
. Враховуючи, що
,
можна записати:
.
Звідси очевидно, що
.
Тоді для напруженості поля
можна отримати:
.
Користуючись
, можна записати:
![\ \nabla \varphi = \left(\frac{\partial \varphi}{\partial \mathbf x} + \frac{\partial \varphi }{\partial T}\frac{\partial T}{\partial \mathbf x} \right) = Q \left[ \frac{\partial }{\partial \mathbf x}\left(\frac{1}{\sqrt{(\mathbf x - \mathbf x_{0} (T))^{2}} - \frac{\mathbf v(T)}{c}(\mathbf x - \mathbf x_{0} (T))}\right) - \left( \frac{\mathbf R}{c\left( R - \frac{(\mathbf v (T) \cdot \mathbf R )}{c} \right)}\left( -\frac{-\frac{(\mathbf R \cdot \mathbf v(T))}{R} - \frac{(\mathbf a \cdot \mathbf R)}{c} + \frac{\mathbf v^{2}}{c}}{\left( R - \frac{(\mathbf v (T) \cdot \mathbf R)}{c}\right)^{2}}\right)\right)\right] =](http://upload.wikimedia.org/math/0/4/a/04a37f07012daa611555bf605712e98e.png)
![\ = Q\left[ -\frac{\frac{\mathbf R}{R} - \frac{\mathbf v (T)}{c}}{\left( R - \frac{(\mathbf v(T) \cdot \mathbf R )}{c}\right)^{2}} + \frac{\mathbf R \left( -\frac{(\mathbf R \cdot \mathbf v(T))}{R} - \frac{(\mathbf a \cdot \mathbf R)}{c} + \frac{\mathbf v^{2}}{c}\right)}{c\left( R - \frac{(\mathbf v(T) \cdot \mathbf R)}{c}\right)^{3}}\right] =](http://upload.wikimedia.org/math/d/7/3/d7355b2043f693125ec777d922571235.png)
![\ = -\frac{Q}{\left( R - \frac{(\mathbf v (T) \cdot \mathbf R)}{c}\right)^{3}}\left[ \mathbf R - \frac{\mathbf R (\mathbf v(T) \cdot \mathbf R)}{cR} - \frac{\mathbf v (T)}{c}R + \frac{\mathbf v (T)}{c^{2}}(\mathbf v (T) \cdot \mathbf R) + \frac{\mathbf R}{c}\frac{(\mathbf v(T) \cdot \mathbf R)}{R} - \frac{\mathbf R v (T)^{2}}{c^{2}} + \frac{\mathbf R}{c^{2}}(\mathbf a \cdot \mathbf R)\right] = |(.2)| =](http://upload.wikimedia.org/math/b/5/4/b54ab7c4378bbd7c149be9ad5890056a.png)
.
Аналогічно, для
можна отримати, що

![\ = \frac{QR}{c\left( R - \frac{(\mathbf v(T) \cdot \mathbf R)}{c}\right)}\left[ \frac{\mathbf a}{c\left( R - \frac{(\mathbf v (T) \cdot \mathbf R)}{c} \right)} - \left( \mathbf v(T)\frac{-\frac{(\mathbf v(T) \cdot \mathbf R)}{R} - \frac{(\mathbf a \cdot \mathbf R)}{c} + \frac{\mathbf v^{2}}{c^{2}}}{\left( R - \frac{(\mathbf R \cdot \mathbf v (T))}{c}\right)^{2}} \right) \right] =](http://upload.wikimedia.org/math/7/c/f/7cfed2170242805f454604690329bb75.png)
![\ = -\frac{RQ}{c\left( R - \frac{(\mathbf v(T) \cdot \mathbf R)}{c} \right)^{3}}\left[ -\mathbf a R + \mathbf a\frac{(\mathbf v(T) \cdot \mathbf R)}{c} - \mathbf v (T) \frac{(\mathbf R \cdot \mathbf v(T))}{cR} - \frac{\mathbf v (T)}{c^{2}}(\mathbf a \cdot \mathbf R) + \mathbf v\frac{v(T)^{2}}{c^{2}}\right] = |(.2)| =](http://upload.wikimedia.org/math/7/4/a/74a1f2014fa9b4a184a97a80a7bb03f7.png)
.
Тоді
рівна
![\ \mathbf E = \frac{Q\gamma^{3}}{\left( r^{2} + \frac{\gamma^{2}}{c^{2}}(\mathbf v(T) \cdot \mathbf r)^{2}\right)^{\frac{3}{2}}}\left[ \mathbf R - \frac{\mathbf v (T)}{c}R + \frac{\mathbf v (T)}{c^{2}}(\mathbf v (T) \cdot \mathbf R) - \frac{\mathbf R \mathbf v (T)^{2}}{c^{2}} + \frac{\mathbf R}{c^{2}}(\mathbf a \cdot \mathbf R) \right] +](http://upload.wikimedia.org/math/4/b/6/4b6a806db6ddc4a13b93a7269551400f.png)
![\ + \frac{Q\gamma^{3}}{\left( r^{2} + \frac{\gamma^{2}}{c^{2}}(\mathbf v(T) \cdot \mathbf r)^{2}\right)^{\frac{3}{2}}}\left[-\mathbf a \frac{R^{2}}{c} + \mathbf a R \frac{(\mathbf v(T) \cdot \mathbf R)}{c^{2}} - \mathbf v (T)\frac{(\mathbf R \cdot \mathbf v(T))}{c^{2}}- \mathbf v (T)\frac{R (\mathbf a \cdot \mathbf R)}{c^{2}} + \mathbf v (T)\frac{R\mathbf v (T)^{2}}{c^{3}} \right] =](http://upload.wikimedia.org/math/a/d/8/ad8167eff825c2a9385ad7302dab4b02.png)
![\ = \frac{Q\gamma^{3}}{\left( r^{2} + \frac{\gamma^{2}}{c^{2}}(\mathbf v(T) \cdot \mathbf r)^{2}\right)^{\frac{3}{2}}}\left[ -\frac{\mathbf a}{c}\left((\mathbf R \cdot \mathbf R) - \frac{(\mathbf v(T) \cdot \mathbf R)R}{c} \right) + \frac{(\mathbf R \cdot \mathbf a)}{c}\left( \mathbf R - \frac{\mathbf v(T)R}{c} \right) + \mathbf R \left( 1 - \frac{\mathbf v(T)^{2}}{c^{2}} \right) + \frac{\mathbf v(T)R}{c}\left( \frac{\mathbf v(T)^{2}}{c^{2}} - 1\right)\right] =](http://upload.wikimedia.org/math/4/4/7/44742e7a910ccef8f0dcc258c8ccdc6b.png)
.










Джерела [ред.]
- Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. ІІ. Теория поля. Москва: Наука.
Примітки [ред.]
- ↑ Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в систему СІ дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему СІ.
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

,

![E = q \frac{1 - v^2/c^2}{ \left( R - \frac{\mathbf{v} \cdot \mathbf{R} }{c} \right)^3} \left( \mathbf{R} - \frac{\mathbf{v}}{c}R \right)
+ \frac{q}{c^2\left( R - \frac{\mathbf{v} \cdot \mathbf{R} }{c} \right)^3}
\left[ \mathbf{R}, \left[ \mathbf{R} - \frac{\mathbf{v}}{c}R, \dot{\mathbf{v}} \right] \right]](http://upload.wikimedia.org/math/3/7/f/37f3a3be43b989c7a467584ba43fb5a5.png)
![\mathbf{B} = \frac{1}{R}[\mathbf{R}, \mathbf{E}]](http://upload.wikimedia.org/math/d/e/a/deac978c84f7f490729a300126281986.png)