Потенціал Ліенара — Віхерта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Потенціа́ли Ліена́ра — Ві́херта — вирази для потенціалів електромагнітного поля заряду, що рухається відомою траєкторією.

При зміні положення заряду збурення електромагтіних полів згідно з принципом причинності досягає точки спостереження тільки через певний відрізок часу. В момент часу t спостерігач відчуватиме положення заряду в момент часу t^\prime.  t -t^\prime  — це проміжок часу, необхідний для того, щоб електромагнітне поле подолало віддаль між зарядами.

 t - t^\prime = \frac{R(t^\prime)}{c} ,

де R(t^\prime)  — віддаль між спостерігачем і зарядом у момент часу  t^\prime , c — швидкість світла в порожнечі.

Якби заряд не рухався, то навколо нього створювалося б лише електричне поле згідно із законом Кулона. Навколо рухомого заряду створюється електричне й магнітне поле. Потенціали цих полів визначаються формулами [1]

 \varphi = \frac{q}{R - \frac{\mathbf{v} \cdot \mathbf{R}}{c}}, 
\qquad \mathbf{A} = \frac{q \mathbf{v}} {c \left( R - \frac{\mathbf{v} \cdot \mathbf{R}}{c} \right)},

де  \varphi  — потенціал електичного поля,  \mathbf{A}  — векторний потенціал,  \mathbf{v}  — швидкість зарядженої частинки, q — її заряд. Усі вирази в правих частинах повинні братися в момен часу  t^\prime .

Ці вирази для потенціалів називаються потенціалами Ліенара-Віхерта. У випадку нерухомого заряду електричний потенціал збігається з кулонівським, магнітний — дорівнює нулю.

Зміст

Отримання виразів для потенціалів [ред.]

Рівняння Максвелла, в силу відповідного постулату, не залежать від прискорення заряда. Окрім цього, вирази для векторного і скалярного потенціалів, отримані у минулому розділі, також від прискорення не залежать. Проте вирази для векторів-характеристик поля від прискорення залежать.

Якісне пояснення цього полягає у наступному. Значення потенціалів поля співпадають для заряду, що рухається прискорено, і заряду, що рухається рівномірно, у момент часу \ T за умови, що вони знаходяться на одній відстані від спостерігача (відстань відповідає часу запізнення) і рухаються із однаковою за модулем і вектором швидкістю. Проте у наступні моменти часу траєкторії таких зарядів розходяться, а це означає, що чисто формально похідні по часу, градієнти та ротори від потенціалів (що відповідає визначенню індукції і напруженості через потенціали) будуть вже відрізнятися від зарядів, що рухаються прискорено. Це еквівалентно твержденню про те, що значення похідних і часу запізнення у момент часу \ T для обох зарядів співпадають, проте залежність часу \ T від часу \ t різна. Таким чином, можна побудувати спочатку вираз для потенціалу заряда, що рухається рівномірно, з урахуванням запізнення, різна, оскільки за час запізнення заряд, що рухається рівномірно, і заряд, що рухається прискорено, проходять різні траєкторії.

Вирази для потенціалів, записані через інтеграли (розв'язки рівнянь д'Аламбера для потенціалів), враховують прискорення заряда через запізнення. Дійсно, із загальних інтегралів від потенціалів можна отримати:

\ \varphi = \frac{Q}{R - \frac{(\mathbf v (T) \cdot \mathbf R)}{c}}, \quad \mathbf A = \frac{Q \mathbf v(T)}{c\left(R - \frac{(\mathbf v(T) \cdot \mathbf R)}{c}\right)} \qquad (.1).

Отримані вирази для потенціалів вже можуть бути використані для отримання виразу для напруженості електричного поля та індукції магнітного поля. Проте не зайвим є дещо детальніше з'ясування змісту таких потенціалів на основі альтернативного їх виведення.

Напруженості полів [ред.]

Для напруженості електричного поля  \mathbf{E} й вектора магнітної індукції  \mathbf{B} потенціали Ліенара-Віхерта дають

 E = q \frac{1 - v^2/c^2}{ \left( R - \frac{\mathbf{v} \cdot \mathbf{R} }{c} \right)^3} \left( \mathbf{R} - \frac{\mathbf{v}}{c}R \right) 
+ \frac{q}{c^2\left( R - \frac{\mathbf{v} \cdot \mathbf{R} }{c} \right)^3} 
\left[ \mathbf{R}, \left[ \mathbf{R} - \frac{\mathbf{v}}{c}R, \dot{\mathbf{v}} \right] \right]
 \mathbf{B} = \frac{1}{R}[\mathbf{R}, \mathbf{E}]

Особливістю виразів для полів є те, що вони залежать не лише від швидкості частинки, а й від її прискорення. Та частина, що залежить від прискорення відповідає за випромінювання електромагнітних хвиль. Іншою особливістю є те, що електричне й поле завжди перпендикулярні одне до іншого.

Отримання виразів для напруженостей полів [ред.]

Для знаходження явного виразу для напруженості електричного поля можна застосувати вираз для неї через скалярний і векторний потенціали:

\ \mathbf E = -\nabla \varphi - \frac{1}{c}\frac{\partial \mathbf A}{\partial t } \qquad (.3).

Проте перед тим, як безпосередньо визначити вираз для напруженості поля, потрібно перейти від змінної \ t, \mathbf x до змінної \ T, оскільки самі потенціали залежать від \ T:

\ \frac{\partial t}{\partial T} = \frac{R}{R - \frac{(\mathbf v(T) \cdot \mathbf R )}{c}}, \quad \frac{\partial T}{\partial \mathbf x} = - \frac{\mathbf R}{c\left( R - \frac{(\mathbf v (T) \cdot \mathbf R )}{c} \right)} \qquad (.4).

Тоді для напруженості поля \ \mathbf E = \mathbf E (\mathbf r , \mathbf v , \mathbf a) можна отримати:

\ \mathbf E = \frac{Q\gamma \mathbf r}{\left( r^{2} + \frac{\gamma^{2}}{c^{2}}(\mathbf v (T) \cdot \mathbf r )^{2} \right)^{\frac{3}{2}}} + \frac{1}{c}\frac{Q\gamma^{3}[\mathbf R \times [\mathbf r \times \mathbf a]]}{\left( r^{2} + \frac{\gamma^{2}}{c^{2}}(\mathbf v (T) \cdot \mathbf r )^{2} \right)^{\frac{3}{2}}}.

Джерела [ред.]

  • Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. ІІ. Теория поля. Москва: Наука. 

Примітки [ред.]

  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в систему СІ дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему СІ.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.