Провулок Сєдовців
| Провулок Сєдовців Київ | |
|---|---|
| Місцевість | Звіринець, Бусове поле |
| Район | Печерський |
| Назва на честь | команди криголаму «Георгій Сєдов» |
| Колишні назви | |
| Омелютинська вул. (1), Омелютинський пров., зав ім. Седовцев | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 140 м |
| Координати початку | 50°24′14″ пн. ш. 30°33′46″ сх. д. / 50.404056° пн. ш. 30.56278° сх. д.Координати: 50°24′14″ пн. ш. 30°33′46″ сх. д. / 50.404056° пн. ш. 30.56278° сх. д. |
| Координати кінця | 50°24′16″ пн. ш. 30°33′42″ сх. д. / 50.404639° пн. ш. 30.561806° сх. д. |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Видубичі» |
| Найближчі залізничні станції | з. п. Видубичі |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 12732 |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Прову́лок Сєдо́вців[1] — зниклий провулок, що існував у Печерському районі міста Києва, місцевості Звіринець, Бусове поле. Пролягав від вулиці Петра Алексієнка (ніні — продовження Садово-Ботанічної вулиці) до тупика.
Історія[ред. | ред. код]
Провулок виник у 2-й половині XIX століття як одне з відгалужень Омелютинської вулиці. У 1940-х роках також вживалася назва Омелютинський провулок. Назву на честь Сєдовців[2] набув разом з вулицею Сєдовців (нині Омелютинська) 1940 року[3] (назву підтверджено 1944 року[4]).
У довіднику «Вулиці Києва» 1995 року був наведений у переліку вулиць, провулків і площ, що зникли в 2-й половині 1970–90-х років у зв'язку зі знесенням старої забудови, переплануванням місцевості або виключенням назви з ужитку. Нині на місці колишнього провулку — територія промислової забудови.
В 2010-x роках провулок поновлено в документах міста: його було включено до офіційного довідника «Вулиці міста Києва» 2015 року[5] та містобудівного кадастру[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ За текстом рішення 1940 року про перейменування — зав. ім. Седовцев, за постановою 1944 року — провулок Седовців.
- ↑ Учасники рейду через Центральний арктичний басейн на криголамному пароплаві «Георгій Сєдов» у 1937–1940 роках, після якого 15 членів екіпажу були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а пароплав нагороджено орденом Леніна.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1940 року № 25/20 «Про перейменування вулиць по Кіровському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 12815. Арк. 8, 9, 9зв, 10, 10зв, 11, 11зв. (Перейменування вулиць // Радянський Київ. — 1940. — № 6. — березень. — 3-тя стор. обкл.) [Архівовано з першоджерела 7 серпня 2013.]
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Згідно з довідником, пролягає від вулиці Омелютинської до кінця забудови.
- ↑ Згідно з зображенням провулку у кадастрі, пролягає від Тимірязєвської вулиці до тупика.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 273.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 150.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 200. — ISBN 5-88500-070-0.
- Сєдовців провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 253. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Вулиці Києва : історичні та нові назви (Випуск № 4, 1990—2011 роки) / Олексій Мужилко. — К.: Бужани, 2010. — С. 127. — ISBN 978-966-2135-05-3.
- Сєдовців провулок // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||