Програміст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Програміст — людина, що займається програмуванням, виконує розробку програмного забезпечення (в простіших випадках — окремих програм) для програмованих пристроїв, які, як правило містять один чи більше CPU. Прикладами таких пристроїв є: настільні персональні комп'ютери, мобільні телефони, смартфони, комунікатори, ігрові приставки, сервери, суперкомп'ютери, мікроконтролери та промислові комп'ютери.

Робота програміста переважно високооплачувана, проте різниться в залежності від організації, від країни та знань і практичного досвіду програміста. Останні два критерії чи не найголовніші.

Помилково програмістом деколи називають системного адміністратора та інших спеціалістів ІТ, які займаються налагодженням та підтримкою роботи комп'ютерної техніки з використанням уже готового програмного забезпечення[1].

Історія професії[ред.ред. код]

У пору свого зародження програмування було мистецтвом, тому що ще не були розроблені основні закони і правила. Примітно, що першим програмістом вважається жінка - Ада Лавлейс, донька знаменитого англійського поета Байрона.

У 1833 році англійський математик Ч. Беббідж винайшов і сконструював першу модель механічної "аналітичної" машини, що виконувала найпростіші арифметичні дії. Ада Лавлейс написала кілька програм для цієї машини.

У 40-х роках минулого сторіччя з'явилися цифрові ЕОМ. Ідея їхнього створення належить американському математику фон Нейману. Для машин першого покоління складалися гранично докладні програми, що передбачали кожен крок, кожну операцію обчислень. Причому ніякої мови, крім своєї, машина ще не розуміла[2].

Перший працюючий програмований комп'ютер (1941 рік), перші програми для нього, а також (з певними застереженнями) перша мова програмування високого рівня Планкалкюль створив німецький інженер Конрад Цузе.

Імена людей, які вперше почали професійно виконувати роботу власне з програмування (у відриві від наладки апаратури комп'ютера), історія не зберегла, так як спочатку програмування розглядалося як другорядна налагоджувальна операція [3].

Пізніше створюються алгоритмічні мови вищого рівня (спеціальні мови програмування), що дозволяє звести процес складання програми до запису алгоритму в спеціальній символічній формі відповідно до правил даної мови. Були також створені спеціальні програми, що перетворюють алгоритмічну мову в машинну.

Нині ведуться різноманітні розробки в галузі обчислювальної техніки і програмування, і вже досягнуті неймовірні успіхи. Про майбутнє комп'ютеризації ведуться жваві суперечки серед учених, але, безсумнівно, результати прогресу в цій області перевершать усі наші чекання[2].

Сленг[ред.ред. код]

В середовищі програмістів крім офіційної наукової термінології можна почути багатий комп'ютерний сленг. Переважно це перекручені на власний манер англомовні терміни або своєрідний їхній переклад. Також зустрічаються спрощення складних наукових термінів.

Інструменти програміста[ред.ред. код]

  • IDE — інтегроване середовище розробки, прикладами якого є Microsoft Visual Studio (мови Visual Basic .NET, C++ та ін.) і Embarcadero Delphi. В Linux/Unix-системах відомі, передусім, вільні відкриті інструментальні системи KDevelop і Eclipse (обидві підтримують декілька мов програмування: Java, C++, Python та ін.), які дозволяють розробляти програми як для Windows, так і для Linux.
  • SDK — Software Development Kit — набір програм, необхідних для розробки ПЗ на певній мові програмування.
  • DDK — Driver Development Kit — набір програм, необхідних для розробки драйверів.

Програми, які зазвичай входять в SDK:

  • Компілятор — транслює вихідний код, зрозумілий програмістові, в машинну мову, зрозумілу процесорові. Якщо програма призначена для виконання програм у певній віртуальній машині(наприклад, віртуальна машина Java) то компілятор виступає в ролі транслятора тексту програми у специфічний код даної віртуальної машини. Для виконання такого коду у SDK зазвичай включається відповідний інтерпретатор коду.
  • Зневаджувач (англ. debugger) — утиліта, що дозволяє спостерігати за процесом виконання програми, шляхом зупинення програми в певній точці та покрокового виконання інструкцій. При цьому можна контролювати зміну значень змінних, масивів, тощо. Таким чином відбувається виявлення та усунення багатьох вад програм[4].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Майбутня професія
  2. а б Романова Е. С. 99 популярных профессий. Психологический анализ и профессиограмы. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – - 464 с. - C. 291-294.
  3. История возникновения профессии программист. Перевірено 19.06.2014.
  4. Інструменти програміста