Мова програмування
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення. Див. Мова (значення)
Мо́ва програмува́ння — формальна мова представлення програм для системи програмування.
Зміст |
[ред.] Мови програмування низького рівня
орієнтовані на конкретний тип процесора і враховують його особливості. Для кожного типу процесора існує своя мова ассемблера, тому для перенесення програми на ассемблері на іншу апаратну платформу її потрібно майже цілком переписати.
[ред.] Переваги
з допомогою мов низького рівня створюються ефективні і компактні програми, оскільки розробник отримує доступ до всіх можливостей процесора.
[ред.] Недоліки
- Програміст, що працює з мовами низького рівня, має бути високої кваліфікації, добре розуміти будову комп'ютера.
- результуюча програма не може бути перенесена на комп’ютер з іншим типом процесора.
Мови низького рівня, як правило, використовують для написання невеликих системних додатків, драйверів пристроїв, модулів стиків з нестандартним обладнанням, коли найважливішими вимогами є компактність, швидкодія і можливість прямого доступу до апаратних ресурсів.
[ред.] Мови програмування високого рівня
можна сказати є більш зрозумілими людині, ніж комп’ютеру. Особливості конкретних комп’ютерних архітектур в них не враховуються, тому створені програми легко переносяться з комп’ютера на комп’ютер, де встановлено транслятор цієї мови. Розробляти програми на таких мовах значно простіше і помилок допускається менше.
[ред.] П’ять поколінь мов програмування
[ред.] 1 покоління:
початок 1950-х років – мови перших комп’ютерів. Перша мова асемблера, створена за принципом “одна інструкція – один рядок”.
[ред.] 2 покоління
кінець 1950-х – початок 1960-х р.р. Розроблено символьний асемблер, в якому з’явилося поняття змінної. Це перша повноцінна мова програмування.
[ред.] 3 покоління
1960-ті р.р. – мови програмування високого рівня. Їхні характеристики:
- відносна простота;
- незалежність від конкретного комп’ютера;
- можливість використання потужних синтаксичних конструкцій.
Простота мов дає змогу писати невеликі програми і людям, які не є професійними програмістами.
[ред.] 4 покоління
початок 1970-х р.р. до сьогоднішнього часу. Створюються мови, призначені для реалізації великих проектів. Проблемно-орієнтовані мови, що оперують конкретними поняттями вузької галузі. Як правило, в такі мови вбудовують потужні оператори, що дозволяють одним рядком описувати функції, для опису яких мовами молодших поколінь потрібно було б сотні чи навіть тисячі рядків початкового коду.
[ред.] 5 покоління
з середини 1990-х р.р. – до теперішнього часу. Це системи автоматизованого проектування програмного забезпечення (САПР ПЗ). Створення прикладних програм, редакторів, САПРів для людей, які не знайомі з програмуванням: Word, Excel, PcAD, OrCAD, PSPICE, MathCad, ACAD і т. д.
[ред.] Можливості мов програмування
| Мова | Вирази | Функціїї | Купа | Виключні ситуації |
Модулі | Об'єкти | Потоки | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Lisp | x | x | x | |||||
| C | x | x | x | |||||
| Algol 60 | x | x | x | |||||
| Algol 68 | x | x | x | |||||
| Pascal | x | x | x | |||||
| Modula-2 | x | x | ||||||
| Modula-3 | x | x | x | x | ||||
| ML | x | x | x | x | x | |||
| Simula | x | x | x | x | x | |||
| Smalltalk | x | x | x | x | x | x | ||
| C++ | x | x | x | x | x | x | ||
| Objective C | x | x | x | x | ||||
| Java | x | x | x | x | x | x | x | |
| C# | x | x | x | x | x | x | x |
[ред.] Дивіться також
 |
Це незавершена стаття про комп'ютери. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
