Прозорлівий (есмінець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прозорливий в 1982 році
Історія
Радянський Союз
Назва:
  • Прозорлівий
  • (Прозорливый)
Однойменні: Прозорливість російською
Замовлений: 17 жовтня 1955
Будівник: Чорноморський суднобудівний завод
Закладений: 1 вересня 1956
Спуск на воду: 30 липня 1957
Прийнятий: 30 грудня 1958
Виведений: 24 червня 1991
Доля: порізаний на брухт, 1991
Основні характеристики
Клас і тип: Ескадрений міноносець проєкту 56-ЕМ[en]
Водотоннажність:
  • стандартна 2662 довгих тон (2705 т)
  • повна 3230 довгих тон (3,282 т)
Довжина: 126,1 м
Ширина: 12,7 m
Осадка: 4,2 m
Потужність: 72,000 к.с. (54,000 кВт)
Двигуни:
  • 2 × парові турбіни з валом
  • 4 × котли
Швидкість: 38 вуз. (70 км/год; 44 м/год)
Навігаційне та
радіолокаційне обладнання:
Озброєння:
  • за проєктом:
    • 1 × протикорабельні ракети П-1[en]
      • (8 додаткових ракет)
    • 4 × 57 мм гармати
    • 2 × 533 мм здвоєні торпедні апарати
    • 2 × РБУ-2500 з/ 128 РГБ-25
    • 2 × РПК-8 ЗАпад/РБУ-6000 12-ти трубні бомбомети
  • після модернізації:
    • 4 × протикорабельні ракети П-15 «Терміт»
    • 2 × 76мм здвоєні гармати
    • 4 × 57 мм гармати
    • 2 × 533 мм здвоєні торпедні апарати
    • 2 × РБУ-2500 з/ 128 РГБ-25,
    • 2 × РПК-8 Запад/РБУ-6000 12-ти трубні бомбомети

«Прозорлівий» був третім кораблем проєкту 56-ЕМ[en], есмінець радянського флоту.[1]

Будівництво і кар'єра[ред. | ред. код]

Корабель був побудований на Ленінградському суднобудівному заводі імені Жданова, спущений на воду 31 липня 1955 року і прийнятий до складу Тихоокеанського флоту 30 червня 1958 року.[2]

30 грудня 1958 року прийнятий на озброєння, 8 березня 1960 року включений до складу Червонопрапорного Чорноморського флоту (ЧЧФ).

19 травня 1966 року він був перекваліфікований у Великий ракетний корабель (ВРК), 1 лютого 1977 року - у Великий протичовновий корабель (ВПК), а 3 серпня 1977 року знову повернутий до складу ВРК.

У 1976-1977 роках корабель був модернізований на Севморзаводі в Севастополі за проектом 56-У.

З жовтня 1977 по травень 1978 року проходив бойову службу в районі Анголи, заходив у порт Луанди. 25 серпня 1978 року був приписаний до складу Балтійського флоту (КБФ).

У червні 1979 року корабель побував у Гельсінкі, Фінляндія, а восени, з вересня 1979 року по липень 1980 року, неодноразово виконував бойові виходи на допомогу збройним силам Анголи. Липень 1981 р. - участь у спільних навчаннях соціалістичних флотів підвищення боєготовності.

Перші дні листопада 1981 року - участь у визволенні підводного човна S-363 зі шведської військово-морської бази Карлскруна.

24 червня 1991 року виведений зі складу ВМФ у зв'язку з передачею в ОФІ для розукомплектування та реалізації, розформований 1 жовтня 1991 року.

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Destroyers - Project 56M. russianships.info. Процитовано 12 серпня 2021.
  2. R., Kazachkov (17 July 2009). Catalog of slipway (serial) numbers of ships and vessels of the Navy of the USSR and Russia. Naval collection. Архів оригіналу за 21 August 2014. Процитовано 12 August 2021.