Простір імен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Простори імен (namespaces) призначені для локалізації імен ідентифікаторів, і попередження їх конфліктів. По замовчуванню всі ідентифікатори знаходяться в глобальному просторі імен, тому часті випадки існування двох різних об'єктів з однаковими іменами, що призводить до помилок. Щоб цьому запобігти глобальний простір імен ділять на менші. Наприклад стандартну бібліотеку C++ винесено в область названу std.

C++[ред.ред. код]

Створення просторів імен[ред.ред. код]

Щоб створити простір імен використовують ключове слово namespace. Код:

namespace <ім'я_простору>
{
   // Оголошення
}

Доступ до ідентифікаторів з просторів імен[ред.ред. код]

Щоб отримати доступ до об'єктів з простору іменн з за його меж використовують оператор дозволу області видимості ( :: ). Наприклад:

namespace some
{
    int something;
}
something=1; // Помилка, something невидиме.
some::something=1; // Ми вказали в якій області його шукати.


Правда такий спосіб може бути страшенно незручним, якщо ми використовуємо багато ідентифікаторів не з нашої області видимості. Щоб полегшити нам життя придумана директива using. Хай ми маємо простір кімнати:

namespace room
{
   Wall wall1,wall2,wall3,wall4;
   Ceil ceil;
}

Можна внести стелю в наш іменний простір написавши що ми її будем використовувати:

using room::ceil;
ceil=42; // Тепер стеля видима
wall1=wall2; // А таке все ще викличе помилку!

А можна взагалі розкрити увесь простір імен:

using room;
wall1=wall2=wall3; // Всі ідентифікатори з кімнати доступні

Деякі особливості просторів імен[ред.ред. код]

Можна робити простори імен без назви. Це просто для того щоб зробити локальні змінні невидимими поза областю. Крім того можна описувати кілька просторів імен з одним ім'ям. Тоді це буде одний, і той же простір, просто рознесений в різні частини файлу, чи взагалі в різні файли.

Неіменований простір імен або простір імен визначений прямо чи непрямо в неіменованому просторі імен має внутрішнє зв'язування (англ. internal linkage).[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ISO/IEC 14882:2011, 3.5 Program and linkage.

Посилання[ред.ред. код]