Протести в Таїланді 2013-2014

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Протести в Таїланді 2013-2014
Protesters at Democracy Monument, November 2013.jpg
Протести біля монумента демократії, 30 листопада 2013
Дата: з 31 жовтня 2013 року
Місце: Таїланд
Привід: оприлюднення проекту амністії всім сторонам конфлікту з 2004 року, вплив колишнього прем'єр-міністра Таксина Чинавата на політику країни, внесення поправок до конституції
Результат: протести тривають
Сторони
Демократична партія

Народний демократичний комітет за реформи

Пхиа Тхаі, Об'єднаний фронт за демократію проти диктатури
Лідери
Сутхеп Тхаугсубан Їнглак Чинават
Втрати
загинуло 10 людей[1][2], 577 поранено[1][3][4][5]
(станом на 1 лютого 2014 року), заарештовано 11[6]

Протести в Таїланді 2013-2014 також (Тайська революція) — Протести розпочалися з 31 жовтня 2013 року.

Причини протестів:

  • Запропонований законопроект амністії помилування учасників протестів з усіх боків з 2004 року[7].
  • Вплив колишнього прем'єр-міністра Таксина Чинавата на тайську політику.
  • Запропонована поправка до конституції 2007 яка робить Сенат повністю обраний[8]

Протести в столиці ТаїландуБангкоку, викликані у грудні 2013 року, протестувальники вамагають відставки прем'єр-міністра Таїланду.

У місті закриті деякі школи та університети, опозиція закликає до загального страйку на дев'ятий день протестів.

В неділю 1 грудня 2013 року поліція застосувала сльозогінний газ та

Bangkok protests at the Democracy Memorial in 2013.jpg

водомети проти мітингувальників, які намагалися штурмувати будівлю уряду.

Під час протестів, які стали найгіршими у Таїланді з 2010 року, вже загинуло десять людей[1][2].

Протестувальники, які вимагають відставки прем'єр-міністра Їнглак Чинават, назвали неділю вирішальним "днем перемоги народного перевороту".

Втім, за словами журналістів, кількість учасників протесту зменшується. Основне ядро мітингувальників продовжує штурм поліцейських барикад, але наразі не може їх прорвати, додають кореспонденти.

Заклики до страйку[ред.ред. код]

До цього протести переважно проходили мирно, але на вихідних відбулося загострення.

Мітингувальники захоплювали телевізійні канали, щоб змусити їх транслювати звернення свого лідера Сутепа Таугсубана, а також намагалися прорватися до поліцейського комплексу в Бангкоку, де пані Чинават збиралася давати інтерв'ю, внаслідок чого її були змушені евакуювати.

У неділю пан Тхаугсубан заявив, що зустрічався з прем'єром і дав їй два дні для того, щоб піти у відставку.

Protesters on motorcycles in Bangkok, 1 December 2013.jpg

Водночас, як повідомляє агенція Reuters, більшість державних установ в понеділок відкрилися, і люди вийшли на роботу.

Також, за повідомленням Bangkok Post, найбільші торговельні центри також працюють.

Заступник прем'єр-міністра Прача Промнок у неділю заявив, що пан Таугсубан прагне "повалити виконавчу владу, що є державною зрадою і карається смертю", повідомляє агенція AFP.

Уряд Їнглак Чинават, який має значну підтримку населення за межами столиці, прийшов до влади після виборів 2011.

Водночас, за словами протестувальників, її адміністрацію контролює брат Їнглак, колишній лідер Таїланду Таксин Чинават. Учасники протестів хочуть замінити чинний уряд "народною радою"

Урядове реагування[ред.ред. код]

CNN повідомляє, що армія взяа під охорону ТБ, відмикала ряд передач. Деяким людям було заборонено постити коментарі, що могли розпалити конфлікт чи насилля у соцмедіях. Повсякденне життя присутністю військовиків не збурене[9].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в «Police pressured for answers on protest grenade attack». Bangkok Post. 18 January 2014. Процитовано 18 January 2014. 
  2. а б «Erawan centre: Protest death toll 10». Bangkok Post. 27 January 2014. Процитовано 27 January 2014. 
  3. Thomas Fuller (3 December 2013). «Thai Police Retreat, Restoring Some Calm to Capital». New York Times. 
  4. Kocha Olarn (17 January 2014). «Explosions hit Thai anti-government protest in Bangkok; 28 injured». CNN. 
  5. «Erawan centre revises Lak Si clash's injuries to six». The Nation. 1 February 2014. Процитовано 1 February 2014. 
  6. «Clashes and casualties». The Nation. 16 January 2014. Процитовано 16 January 2014. 
  7. «Protests as Thailand senators debate amnesty bill». The Guardian. 11 November 2013. Процитовано 13 January 2014. 
  8. «Thailand Constitutional Court rejects Senate amendments». BBC News. 20 November 2013. Процитовано 12 January 2014. 
  9. [photos-of-life-under-military-rule-in-thailand-2014-56 Photos Of Life Under Military Rule In Thailand 2014.06.05 ]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]