Протока Кука

Протока Кука і паром Арахура з боку Мальбору.

Вид на протоку Кука з гори Вікторія у Веллінгтона.

Прото́ка Ку́ка — протока, що розділяє острови Нової Зеландії: Північний і Південний. Сполучає Тихий океан на сході і Тасманове море на заході.

На її північній стороні розташовано місто Веллінгтон.

Дві великі бухти є на півдні протоки — Золота бухта і Тасманова бухта.

У гарну погоду добре видно протилежний берег протоки.

Регулярно працює пором з Піктону до Веллінгтону. У протоці часто нагони рівня води завдяки сильним вітрам, особливо з півдня.

• Довжина 107 км
• Ширина в найвужчому місці становить 22 км
• Глибина 87 м.

Походження назву

Протока бере свою назву від капітана Джеймс Кук, що перший з європейців, проплив через протоку, в січні -лютому 1770. За мовою маорі має ім'я Раукава або Раукава Моана.

Європейська історія

Коли перші голландці відкрили Нову Зеландію дослідник Абель Тасман у 1642 році вирішив що протока Кука є бухтою і найменував її Бухтою Зихен, на честь одного з двох суден в його експедиції. У 1769 Джеймс Кук знайшов, що протока формує судноплавну водну артерію.

Джерела

• Encyclopaedia of New Zealand link