Пором

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Канатний пором самообслуговування, Норвегія
Неспеціалізоване судно як пором для пасажирів
Пором «типово поромного типу», Литва
Великий морський пором

Пором — плавзасіб, що використовується для перевезення пасажирів і транспортних засобів між двома берегами водної перешкоди (ріки, озера, протока і навіть моря).

Пороми за своєю функцією схожі із мостами. Хоча, деякі морські пороми курсують вздовж берега, беручи на себе таким чином функцію вантажо-пасажирських лайнерів. Хоча подорож на такому поромі триваліша, ніж на наземному транспорті, однак для мандрівників-автомобілістів великою перевагою є можливість взяти із собою автомобіль. До того ж іноді такі пороми допомагають уникнути формальностей, котрі пов'язані із транзитом через територію третіх країн (наприклад, пором Іллічівськ-Варна, чи Іллічівськ — Батумі — Поті). В деяких країнах, наприклад, у Нідерландах, експлуатацію поромів виконує служба автомобільних доріг. Пороми через ріки часто безкоштовні.

В ролі поромів часто виступають судна, однак іноді поромами є й інші плавзасоби, наприклад понтони. Треба сказати, з формальної точки зору, при такому використанні вони самі стають суднами, оскільки виконують транспортну функцію.

Класифікація поромів[ред.ред. код]

  • За місцем застосування: морські, річкові, озерні
  • За типом вантажу: залізничний, автомобільний, пасажирський, вантажо-пасажирський

Самохідні та несамохідні пороми[ред.ред. код]

Пороми бувають самохідними та несамохідними.

Самохідні пороми приводяться в рух власним двигуном або рушієм і ніяк не пов'язані із берегом (на відміну від поромів канатних).

До несамохідних поромів відносять канатні пороми. Існує два основних типа таких поромів. Найпоширеніший — пором, котрий рухається вздовж каната (або ланцюга), який протягнутий між двома берегами водяної перешкоди. Як джерело енергії використовується дизельний двигун або (на невеликих поромах) мускульна сила. Існують невеликі канатні пороми самообслуговування. Іноді за користування ними береться оплата: пасажир не зможе відчалити до тих пір, поки не кине в щілину монету (принцип торгових автоматів).

Пороми другого, більш рідкого, типу як джерело енергії використовують силу течії ріки. В такому випадку канат закріплюється одним кінцем посередині річки (наприклад за допомогою якоря), другим — на поромі. Керуючи поромом за допомогою керма під певним кутом до течії річки, поромник проводить своє судно із одного берега на інший. Пороми такого типу можна зустріти на Дністрі поблизу Заліщиків.

Пором як судно[ред.ред. код]

Найпростіший пором, що використовується тільки для перевезення пасажирів — звичайний човен. З'єднавши кілька човнів разом і встановивши зверху платформу, отримують найпростіший пором для перевезення транспортних засобів. Таким же чином роблять примітивні пороми із бочок і тому подібного. Також поромом може бути пліт.

Для перевезення пасажирів і велосипедистів можуть бути використані невеликі судна, які не будувалися спеціально як пором. Для перевезення автотранспорту пором має бути обладнаний достатньо великою палубою і виїзною апареллю. Пороми для коротких дистанцій мають звичайно дві такі апарелі (таким чином їх не треба розвертати) і можуть з однаковою швидкістю давати хід в обидві сторони (тобто у них немає різниці між кормою та носом). У таких поромів часто кабіна поромника розташована у вигляді містка над автомобільною палубою, що надає їм специфічного вигляду.

Крупніші пороми більше подібні на звичайні судна, із чітко вираженими носом та кормою: якщо плавання займає декілька годин, то час, витрачений на розворот не має великого значення. До того ж така форма більше відповідає вимогам мореплавності. Крупні пороми мають декілька автомобільних палуб.

Треба відзначити, що техніка безпеки зобов'язує водіїв та пасажирів покидати транспортний засіб під час поромної переправи.

Див. також[ред.ред. код]