Веллінгтон
|
Веллінгтон
|
|
|---|---|
 |
|
| Прізвисько: Welly, Вітряне місто | |
| Координати: 41°17′20″ пд. ш. 174°46′38″ сх. д. / 41.28889° пд. ш. 174.77722° сх. д. | |
| Країна |  Нова Зеландія |
| Регіон | Веллінгтон |
| Територія | Веллінгтон, Нижній Хатт, Верхній Хатт, Поріруа |
| Британське поселення | 20 вересня 1839 року |
| Уряд [1] | |
| - Тип | Парламентська демократія та Конституційна монархія |
| Площа | |
| - Місто | 444 км² |
| - Агломерація | 1 390 км² |
| Населення (перепис 2008) | |
| - Місто | 381 900 |
| - Агломерація | 385 600 |
| Часовий пояс | NZST (UTC+12) |
| - Літній час | NZDT (UTC+13) |
| Поштовий код | 5000, 5300, 6000 |
| Телефонний код(и) | 04 |
| Веб-сайт: wellingtonnz.com | |
 |
|
Веллінгтон (англ. Wellington, маорі: Te Whanga-nui-a-Tara) — столиця Нової Зеландії, друге за чисельністю населення місто країни і найбільша столиця серед країн Полінезії. Місто також відоме і своєю назвою на мові корінного населення Ті Фанауи-а-тара(маорі.: Te Whanganui-a-Tara).
Зміст |
Природні умови [ред.]
Місто розташовується на півдні Північного острова, на березі бухти вулканічного походження Лембтон-Харбор, що є частиною протоки Кука. Через це місто досить часто піддається сильним штормовим вітрам. Столиця оточена горбами. Клімат — субтропічний морський. Середня температура січня +16, а липня — біля +8 градусів. За рік в середньому випадає 1445 мм опадів, в основному у вигляді дощів. Сніг спостерігається лише високо в горах. Місто визнане сейсмонебезпечним. Природна рослинність представлена деревами і чагарниками, серед яких переважають вічнозелені види.
Населення [ред.]
За даними 2005 р. чисельність населення міської зони Веллінгтона становить 370 000 осіб. У прилеглих до міської межі населених пунктах, що регіонально відносяться до «великого Веллінгтона» проживає ще 182 000 осіб. Щорічний приріст населення становить в середньому 3.5 %. Площа міста становить 290 км².
Приблизно 19 % чисельності населення складають діти молодше 15 років і близько 9 % люди старші 65 років. Серед етнічних груп переважають європейці, складаючи не менше 81 % від загальної чисельності населення міста. Наступною найбільшою етнічною групою є маорі, складають більше за 4 % населення міста. Решта населення це в основному представники азіатських народів і вихідці з країн Полінезії.
Переважаючою мовою спілкування є англійська. Іншими найбільш часто вживаними мовами є французька, маорі, самоан, німецька і китайська.
Велика частина жителів Велінгтона сповідає християнство. Послідовники ісламу, іудаїзму і буддизму також широко представлені у Веллінгтоні.
Історія [ред.]
На початку XIX століття почався процес захоплення європейцями земель корінного населення маорі. У 1839 р. полковник Вільям Вейкфілд, що служив у Новозеландській компанії, заснував місто трохи північніше за його сучасне розташування. Проте у 1840 р. сильні розливи річки Хатт примусили переселитися на південь. Перші переселенці назвали місто Веллінгтоном на честь фельдмаршала герцога Артура Уелслі Веллінгтона, командувача об'єднаними англо-голландськими військами, за ту допомогу, яку він надав першим переселенцям. Сильний землетрус 1848 р. викликав серйозні руйнування в місті, а у 1854 р. з тієї ж причини загинули багато людей. У 1865 р. Веллінгтон став столицею Нової Зеландії, яким він є, і досі.
Культура [ред.]
Веллінгтон — надзвичайно гарне і затишне місто, що вражає великою кількістю мостів, тунелів, парків і скверів. Його архітектурна зовнішність різноманітна: еклектичні споруди XIX — першої половини XX століть на вулицях міста поєднуються з будівлями сучасного стилю і масовою дерев'яною забудовою. Однією з найцікавіших споруд столиці є округла будівля парламенту, яку городяни називають вуликом. Напроти парламенту розташований колишній палац уряду — друга за величиною споруда з дерева у світі. Також привертає увагу собор Святого Павла. Вражає столичний ботанічний сад, що знаходиться на схилі високої гори.
Примітки [ред.]
|
||||||||
