Псевдодокументальний фільм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Псевдодокумента́льний фільм (англ. pseudo-documentary) — кінематографічний жанр, якому властиві імітація документальності, фальсифікація і містифікація. Жанр виник в США в 1950 рр. в відповідь на комерціалізацію документального кіно з відповідними наслідками: з все більшою кількістю дезінформації та ігрових сцен.
Відміни від мок'юментарі [ред.]
Псевдо-документальний фільм, на відміну від пов'язаного з ним мок'юментарі, не завжди задуманий як сатира чи гумор. Він може використовувати методи документальної зйомки, але із сфабрикованими сценами, акторами, чи ситуаціями. Псевдо-документальний фільм також може використовувати цифрові ефекти, змінювати зняті епізоди або навіть створити повністю штучне місце дії.
Деякі фільми жанру [ред.]
- Вечір важкого дня (Велика Британія, 1964)
- Зеліґ (США, 1983)
- Офіс (США,2005)
- Перші на Місяці (Росія, 2005)
- Борат (США, 2006)
- Паранормальне явище (США, 2007)
- Дев'ятий округ (США,2009)
- Росія 88 (Росія, 2009)
- Аполлон 18 (США, 2012)
Див. також [ред.]
| Це незавершена стаття про кінематографію. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |