Містифікація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Містифікація - вигадка, витівка з метою ввести кого-небудь (читачів, публіку, тощо) в оману жартома або із злістним наміром.

Існує декілька видів містифікації:

• літературна містифікація;
• містифікація у кіно;
• наукова містифікація;
• політична містифікація;
• історична містифікація;
• комерційна містифікація.

[ред.] Літературна містифікація

Літературна містифікація — твір, що приписується реальним автором іншій особі (письменнику, вигаданій особі, тощо) або ж твір, який видається за витвір «народної творчості» («Поеми Оссіана» Макферсона). Іноді літературна містифікація полягає у заплутуванні читача вигаданими посиланнями, особами, джерелами, тощо. Містифікація за своєю природою є знаряддям для літературної полеміки та політичної сатири. Однак існує перелік містифікацій, які у літературній практиці сприймали як серйозні твори, хоча й задумано їх було як пародійні («Театр Клари Газуль» Проспера Меріме, у яких висміюється «місцевий колорит» романтиків)^[1].

[ред.] Приклади літературних містифікацій

«Робінзон Крузо», один із найпопулярніших романів світової літератури з’явився в 1719 році як містифікація. Даніель Дефо створив цей твір, наслідуючи книгу капітана В. Роджерса, який у своєму романі, виданому на рік раніше розповідав про Александра Селькірка, якого він підібрав на острові Хуан Фернандес, де Селькірк провів чотири роки. Назвавши записи Робінзона справжніми спогадами «моряка з Йорку», він опублікував цей роман, у передмові до якого видавець повідомляв, що він вважає книгу «викладенням фактичних подій», тому що «у ньому дійсно не має ані краплини вигадки». Рік по тому Дефо створив наступний роман-містифікацію — «The Memoirs of a Cavalier or a Military Journal 1632–1648» — спогади англійського дворянина-офіцера про своє перебування в Німеччині та громадянську війну в Англії. Як і «Робінзона», видавець приписав твір «історичному анонімові», а у другому виданні відкрив ім’я цього аноніма, приписавши авторство полковникові Ендрю Ньюпорту, справжній історичній персоні, причому на титульному аркуші «Мемуарів» було розміщено портрет Ньюпорта. Коли ж читачі зацікавилися біографією полковника, виявилося, що Ньюпорт народився у 1622 році, тоді як у «Мемуарах» повідомляється, що він народився у 1608. Неточність дат та ряд інших фактичних помилок розкрили підробку, а характерні для Дефо деталі викладення відкрили справжнього автора твору. Третій роман Дефо — «Journal of the Plague Year» — також є містифікацією. У цих мемуарах городянина, який провів 1665 рік у зачумленому Лондоні, описано події цього страшного року. Але ж ці мемуари ніяк не можуть бути спогадами самого Дефо, тому що у рік чуми йому було лише 5 років.

Видатний сучасник Дефо, автор «Мандрів Гулівера» Джонатан Свіфт, вперше видав свій роман у вигляді мемуарів з передмовою від імені Річарда Сімпсона, який писав, що автором книги є його близький приятель містер Лемюель Гулівер. У цьому ж виданні був і портрет цього Гулівера з підписом «Капітан Гулівер з Редріфу у віці 58 років».

Вашингтон Ірвінг почав свою літературну кар’єру з містифікації, щоб потім — після успіху — її розкрити і ніколи більше до містифікацій не повертатись. В 1809 році в нью-йоркських газетах з’явилися оголошення, у яких повідомлялося, що археолог Дітріх Нікербокер, виїхав з Колумбійського готелю у Нью-Йорку, не розрахувавшись, а тому власник готелю вирішив відшкодувати збитки, видавши рукопис, який знайшов у номері. Окрім того, Ірвінг розмістив у газетах ряд оголошень, у яких цей уявний власник готелю Сет Гендерсайт змальовував прикмети зниклого археолога та звертався до всіх з проханням повідомити про його місцезнаходження. Книга Ірвінга мала величезний успіх, і за декілька місяців він розкрив містифікацію^[2].

[ред.] Містифікації в кіно

Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для можливості підтвердження інформації. Будь-ласка, допоможіть покращити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та видалений.

У кінематографі існує жанр, що визначається англійським терміном mockumentary (поєднання слів mock — підробка і documentary — документальний) і являє собо містифікацію, яку подають у вигляді документального фільму. Фільми цього жанру дуже схожі на документальне кіно, але їх предмет, на відміну від справжнього документального кіно, є вигаданим та спеціально «замаскованим» під дійсність. Іноді в такому кіно створюється ілюзія реальності завдяки участі знаменитостей та інших реально існуючих людей. Прикладами таких фільмів є «Борат», про журналіста з Казахстану, який знімає фільм про США, «Перші на Місяці» — фільм про вигаданий перший політ до космосу, який нібито було секретно організовано Радянським Союзом у 1938 році.

[ред.] Політична містифікація

Політична містифікація передбачає свідомі дії спрямовані відповідним суб’єктом політики для введення в оману, приховування своїх політичних цілей та управління громадською думкою. Політична містифікація є одним з найбільш давніх інструментів боротьби за владу, політики в цілому. Можна виділити такі прийоми політичних містифікацій:

• повідомлення про відмову від досягнення цілей та вирішення завдань, робота над якими насправді продовжується, але вже у прихованій формі;
• цілеспрямоване поширення недостовірної інформації з тією або іншою політичною/соціальною метою;

використання політичної поведінки, яка відволікає або вводить суперника в оману;

• поширення інформації скандального характеру або проведення ефектних політичних акцій з метою відвертання уваги суспільства від невигідної політичної ситуації;
• свідоме замовчування важливої/ключової частини інформації.

Політична містифікація широко застосовується в дипломатії, міжнародних відносинах , політичних процесах, під час виборчих кампаній^[3].

[ред.] Наукова містифікація

Детальніше у статті Наукова містифікація

Наукова містифікація — замаскований під наукову теорію обман, фальсифікація наукових досліджень, публікація вигаданих «сенсаційних» відкриттів, використання фіктивних експертів та ін.

[ред.] Виноски

1. ↑ Мистификация // Литературная энциклопедия. Москва: ОГИЗ; Советская энциклопедия, 1934, т. 7, стлб. 343 — електронна версія (рос.).
2. ↑ Е. Ланн. Литературная мистификация. Москва; Ленинград: Госиздат, 1930 — електронна версія (рос.).
3. ↑ Ирхин Ю. В., Зотов В. Д., Зотова Л. В. Политология: Учебник. Москва: Юристъ, 2002. – 489 с.