Пулюй Олександр Іванович

Олександр Пулюй
Хорунжий
Загальна інформація
Народження	12 травня 1901(1901-05-12) м. Прага,  Австро-Угорщина
Смерть	31 грудня 1984(1984-12-31) (83 роки) м. Літцельсдорф,  Німеччина
Громадянство	ЗУНР
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Формування	Восьма Самбірська бригада УГА
Війни / битви	Польсько-українська війна (1918—1919) Битва за Львів (1918)

Олексан́др (Олександер-Ганс) Іва́нович Пулю́й (12 травня 1901, м. Прага р. — 31 грудня 1984, м. Літцельсдорф) — український військовий діяч, син відомого фізика Івана Пулюя.

Життєпис

В часі служби в УГА

Народився в сім'ї відомого українського фізика Івана Пулюя в місті Прага.

Навчався в гімназії. Доброволець  УСС  з  1917.  У  боях Першої світової війни участі не брав. У складі УСС учасник боїв за м. Львів з листопада 1918. Десятник УГА.

З липня 1919 — зв'язковий у складі кавалерійського полку 8-ї бригади УГА. Хорунжий. Поранений. Перехворів на тиф. У травні 1920 зумів  утекти  з  більшовицького  полону в м. Одеса. Перебував у польському полоні. Втік до Чехословаччини. Згодом переїхав до Німеччини. Навчався в політехніці м. Бреслау (нині  Вроцлав, Польща).  Інженер  електроніки. Автор винаходів у сфері передачі звуків.  Причетний  до  створення  перших  звукових  фільмів  у  м.  Берлін.  На початку  1939 мобілізований до німецької армії. Служив  у  9-му  полку  кавалерії  «Фюрстенвальде».  Оскільки  володів  польською, російською, українською та чеською мовами, згодом залучений  до  німецької  розвідки  (абверу).  У 1939—1941 рр. працював у комісії з  обміну громадянами між СРСР та Німеччиною. Сприяв виїзду з Галичини, зайнятої радянськими військами, низки відомих українських громадських та політичних діячів.

23 червня 1941 разом з О. Масикевичем створив у складі 2-ї німецької армії (команд. ген.-полк. О. фон Шорберт) добровольчий  український  підрозділ  «Пума», що  проходив підготовку в м. Ясси (нині Румунія). Обер-лейтенант. Організовував у містах Миколаїв, Херсон та інших українську адміністрацію, сприяв діяльності похідних груп ОУН. Після 25 серпня 1941, через переслідування німецькою адміністрацією українців, розпустив підрозділ «Пума». До 1943  – начальник  курсів  підготовки  групи  абверу «Дромадер».

1944  повернувся  до  Австрії.  Після  Другої світової війни працював  над  апаратами  для виробництва  кінофільмів.  У  м.  Лінц  створив  власну  кіностудію  «Фрошберг» («Froschberg»). Його документальні фільми «Забава камінцями» та «Сьогоднішнє  містечко»  нагороджені  першою нагородою на Берлінській міжнародній виставці.

Вийшовши  на  пенсію, упорядковував архів І. Пулюя. Автор спогадів. Співорганізатор  акції  «Стежками  Батьків  по Европі».

Був  одружений  з  графинею  Альфредою Гогенталь (1926–17.01.1985), відомою  художницею, скульптором, різьбярем, популяризатором української культури.

Помер у с. Літцельдорф (земля Баварія, ФРН), де й похований разом з дружиною.

Бібліографія

• Пулюй О. Г. Осінь 1939. З листів польової  пошти  //  Вісті  Комбатанта. 2009. Ч. 1. С. 66–72, Ч. 2. С. 75–82, Ч. 4. С. 86–93
• Puluj A. H. Von der Galizischen Armee zur Deutschen Wehrmacht (1918—1939). Litzdorf, 1980

Джерела

• Боляновський  А.  Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945). Львів, 2003. С. 15, 74–79, 83–86, 214, 518
• Василик Л. Орест  Масикевич.  Життя  і  творчість. Чернівці,  2004 
• Вітенко М. Пулюй Олександр-Іван (Олександер-Ганс) Іванович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 282—283. ISBN 978-966-2067-65-1
• Верига  В. Посвячення військового  цвинтаря у Фельдбаху // Вісті Комбатанта. 1978. Ч. 5–6
• Гайда Р. Іван  Пулюй.  1845—1918.  Львів,  1998
• Ґой  П.  Пам'яті  графині  А.  фон  Гогенталь-Пулюй // Свобода. 1985. 20 берез. Ч. 53. С. 3
• Головач Ю., Пляцко Р., Сварник Г. Петер Пулюй і архів Івана Пулюя. Львів, 2020
• Крохмалюк Р. Олександер Іван  Пулюй  //  Вісті  Комбатанта.  1985. Ч. 1. С. 94–96
• Середницький Я. Пума — Дромадер.  Абвер. Кн.  1–2.  Тернопіль, 2015
• Шанковський  Л.  Похідні  групи ОУН (причинок до історії похідних груп ОУН на центральних та східних землях України  в  1941—1943  рр.).  Мюнхен, 1958. С. 179