Пєнкіна Світлана Олександрівна
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Пєнкіна Світлана Олександрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
6 червня 1951[1] Білоруська РСР, СРСР | |||
| Померла |
20 жовтня 2016[1] (65 років) Мінськ, Білорусь | |||
| Поховання | Східне кладовище | |||
| Громадянство |
 СРСР Білорусь | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Alma mater | Білоруська державна академія мистецтв | |||
| Роки діяльності | з 1971 | |||
| У шлюбі з | Мулявін Володимир Георгійович | |||
| IMDb | nm0671910 | |||
|
| ||||
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Світлана Пєнкіна в телефільмі «Ходіння по муках» (1974) |
Світлана Олександрівна Пєнкіна (6 червня 1951 — 20 жовтня 2016) — радянська кіноактриса.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в родині військового і вчительки. Закінчила Білоруський державний театрально-мистецький інститут (нині Білоруська державна академія мистецтв) в Мінську.
Стала відомою після зйомок в радянському 13-серійному телефільмі «Ходіння по муках» за однойменною трилогією Олексія Толстого, в якому, як у своїй дипломній роботі, зіграла роль Каті Булавіної.
Знялася на Одеській кіностудії в картині «Бережіть жінок» (1981).
Вдова засновника ансамблю «Пісняри» Володимира Мулявіна, за якого вийшла заміж 1981 року. 1982 року у них народився син Валерій.
Про смерть актриси стало відомо 20 жовтня 2016 року[2].
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1971: «Могила лева» — епізод
- 1972: «День моїх синів» — Сєрова, пацієнтка
- 1974: «Колір золота» — Зоя
- 1977: «Ходіння по муках» — Катя Булавіна
- 1977: «А у нас була тиша...» — Густенька Дроздова
- 1977: «Пил під сонцем» — Анна
- 1978: «Наказ номер один» (фільм-спектакль) — Орлова
- 1981: «Бережіть жінок» — Оля
- 1982: «Сонячний вітер» — Ліда, співробітниця Чебишева
- 1985: «Прийдешньому віку» — Віка, секретар
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://historygreatest.com/svetlana-penkina-belarusian-actress-died-at-65
- ↑ «Белорусские новости» (20.10.2016): Оксана Яновская. «Умерла Светлана Пенкина — вдова Владимира Мулявина» (Несколько дней она не выходила на работу, не отвечала на телефонные звонки. Коллеги и сын начали поиски)(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
- Биография на сайте kino-teatr.ru(рос.)
- Светлана Мулявина-Пенкина: «Я не похожа на Катю. Просто живу ее испытаниями»
- Был. Есть. Буду. — 65 лет со дня рождения Владимира Мулявина
|
