Південний магнітний полюс
Південний магнітний полюс — умовна точка на земній поверхні, в якій магнітне поле Землі направлено строго вертикально вгору (під кутом 90° до поверхні). З фізичної точки зору цей полюс є «північним», оскільки притягує південний полюс стрілки компаса.
| North Magnetic Pole[1] | (2001) 81°18′N 110°48′W / 81.3° пн. ш. 110.8° зх. д. | (2004 est) 82°18′N 113°24′W / 82.3° пн. ш. 113.4° зх. д. | (2005 est) 82°42′N 114°24′W / 82.7° пн. ш. 114.4° зх. д. |
| South Magnetic Pole[2] | (1998) 64°36′S 138°30′E / 64.6° пд. ш. 138.5° сх. д.. | (2004 est) 63°30′S 138°00′E / 63.5° пд. ш. 138.0° сх. д. |
Розташування Південного магнітного полюса не збігається з географічним Південним полюсом. Магнітний полюс у XXI ст. лежить скраю від Антарктиди.
Протилежністю Південного магнітного полюса є Північний магнітний полюс, розташований на півночі Канади. Якщо з'єднати полюси умовною лінією, вона не пройде точно через центр Землі, бо магнітне поле планети не зовсім симетричне.
Історія[ред.]
1831 року англійський полярний дослідник Джон Росс у Канадському Арктичному архіпелазі відкрив магнітний полюс — область, де магнітна стрілка займає вертикальне положення, тобто нахил дорівнює 90°. 1841 року його племінник Джеймс Росс досягнув іншого магнітного полюса Землі, розташованого в Антарктиді.
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ «Geomagnetism, North Magnetic Pole». Geological Survey of Canada. Natural Resources Canada. Процитовано 11 January 2009.
- ↑ «Poles». Australian Antarctic Division. Процитовано 11 January 2009.
