Полюс недосяжності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта відстаней до найближчого узбережжя[1] (включаючи океанічні острови, але за виключенням озер). Червоні точки позначають полюси недосяжності найбільших частин суходолу, Великої Британії та Піренейського півострову. Відстань між тонкими ізолініями - 250 км, між товстими - 1000 км.

Полюс відносної недосяжності — географічна точка, яку найскладніше досягти завдяки її розташуванню та віддаленості від існуючих транспортних шляхів.

Північний полюс недосяжності[ред.ред. код]

Карта Північного Льодовитого океану, північний полюс недосяжності видно над географічним Північним полюсом

Північний полюс недосяжності (84°03′ пн. ш. 174°51′ зх. д. / 84.050° пн. ш. 174.850° зх. д. / 84.050; -174.850) знаходиться в Північному Льодовитому океані на відстані 661 км від Північного полюса, 1453 км від мису Барроу на Алясці, найближчі точки суходолу - острів Елсмір та архіпелаг Земля Франца-Йосипа, розташовані на відстані 1094 км.

Деякі джерела вказують, що першою людиною, якій вдалося досягти цієї точки по суші, був Волтер Герберт, який дістався до полюса на собачій упряжці в 1968.

В 1986 радянська експедиція під проводом Дмітрія Шпаро досягла північного полюса недоступності в умовах полярної ночі[2][3]

Південний полюс недосяжності[ред.ред. код]

Мапа регіону, південний полюс недосяжності видно праворуч.
Колишня радянська дослідницька станція, 19 січня 2007.

Південний полюс недосяжності розташований в Антарктиді, в точці найбільшого віддалення від морських берегів. Оскільки точне обчислення меж суходолу на континенті практично неможливе завдяки кризі, що його покриває, та її руху, існує кілька варіантів розрахування координат полюсу недосяжності.

Найуживанішим варіантом розташування є координати колишньої радянської дослідницької станції рос. Советская: 82°06′ пд. ш. 54°58′ сх. д. / 82.100° пд. ш. 54.967° сх. д. / -82.100; 54.967[4]. Інші джерела вказують координати 83°06′ пд. ш. 54°58′ сх. д. / 83.100° пд. ш. 54.967° сх. д. / -83.100; 54.967[5] - точка, розташована на відстані 878 км від Південного полюсу на висоті 3718 м. Одне з найсуворіших місць на землі, ця точка була вперше досягнута людиною 14 грудня 1958 під час радянської експедиції, яка заснувала там дослідницьку станцію. Пізніше станцію було покинуто, від неї залишилася сама будівля та бюст Леніна.

Використовуючи інші критерії, Інститут полярних досліджень Скотта вказує розташування полюса, як 85°50′ пд. ш. 65°47′ сх. д. / 85.833° пд. ш. 65.783° сх. д. / -85.833; 65.783[6]. Згідно з інформацією на сайті ThePoles.com, якщо не враховувати земну поверхню Антарктиди, найвіддаленіша від моря точка розташована на 82°53′14″ пд. ш. 55°04′30″ сх. д. / 82.88722° пд. ш. 55.07500° сх. д. / -82.88722; 55.07500, враховуючи крижане покриття, її розташування можна визначити, як 83°50′37″ пд. ш. 65°43′30″ сх. д. / 83.84361° пд. ш. 65.72500° сх. д. / -83.84361; 65.72500. Ця точка була розрахована Британським антарктичним центром[7].

Американська експедиція досягнула південного полюсу недосяжності кількома роками пізніше за радянську, ще одна радянська експедиція досягла його в 1967.

14 грудня 2005 Рамон Лараменді (ісп. Ramón Larramendi), Хуан Мануель Вію (ісп. Juan Manuel Viu) та Ігнасіо Офісьялдегі (ісп. Ignacio Oficialdegui) - члени Іспанської трансантарктичної експедиції досягли точки, визначеної Британським антарктичним центром, на упряжці оленів[8].

4 грудня 2006 розпочалася англо-канадська експедиція, що ставила за мету досягнути радянської станції без використання механічних транспортних засобів [9]. Експедиція досягла станції 20 січня 2007, статуя Леніна чудово збереглася[10].

Океанічний полюс недосяжності[ред.ред. код]

Океанічний полюс недосяжності

Океанічний полюс недосяжності (48°52′ пд. ш. 123°23′ зх. д. / 48.8767° пд. ш. 123.3933° зх. д. / -48.8767; -123.3933 (океанічний полюс недосяжності)) - географічна точка в океані, найвіддаленіша від будь-якого суходолу. Ця точка знаходиться в Тихому океані на відстані 2688 км від найближчої землі: острова Дюсі, що входить до архіпелагу Піткерн на півночі, Моту-Нуї (належить до острова Пасхи) на північному сході та острова Маер (знаходиться поблизу більшого за розміром острова Сипл неподалік від узбережжя Землі Мері Берд в Антарктиді) на півдні. Далі на захід знаходяться острови Чатем, а на схід - Чилі. Ця точка також іноді називається "Точка Немо" на честь головного персонажа роману Двадцять тисяч льє під водою Жуля Верна.[11]

Континентальні полюси недосяжності[ред.ред. код]

Євразія[ред.ред. код]

Євразійський полюс недосяжності EPIA1


Євразійський полюс недосяжності знаходиться в точці з координатами 46°17′ пн. ш. 86°40′ сх. д. / 46.283° пн. ш. 86.667° сх. д. / 46.283; 86.667 (Євразійський полюс недосяжності), найвіддаленішій від океану, на північному заході Китаю, поблизу кордону з Казахстаном. Попередні розрахунки вказували, що ця точка знаходиться на відстані 2645 км від найближчого узбережжя, та на відстані прибл. 320 км на північ від міста Урумчі в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю, в пустелі Гюрбантюгют (кит.: 古尔班通古特沙漠піньїнь: Gǔ'ěrbāntōnggǔtè Shāmò). Найближчі людські поселення - Хокстолгай ({кит.: 和什托洛盖镇піньїнь: Héshítuōluògài Zhèn) з координатами 46°34′ пн. ш. 85°58′ сх. д. / 46.567° пн. ш. 85.967° сх. д. / 46.567; 85.967 (Хокстолгай), на відстані прибл. 50 км на північний захід, Ксазгат з координатами 46°20′ пн. ш. 86°22′ сх. д. / 46.333° пн. ш. 86.367° сх. д. / 46.333; 86.367 (Ксазгат), на відстані прибл. 20 км на захід та Сулук з координатами 46°15′ пн. ш. 86°50′ сх. д. / 46.250° пн. ш. 86.833° сх. д. / 46.250; 86.833 (Сулук), на відстані прибл. 10 км на схід.[12]

Проте, попередні розрахунки координат полюсу не враховують Обську губу як частину океану і нещодавні дослідження[1] пропонують дві інших точки як такі, що розташовані на найбільшій відстані від океану : EPIA1 44°17′ пн. ш. 82°11′ сх. д. / 44.29° пн. ш. 82.19° сх. д. / 44.29; 82.19 та EPIA2 45°17′ пн. ш. 88°08′ сх. д. / 45.28° пн. ш. 88.14° сх. д. / 45.28; 88.14, розташовані, відповідно, на відстані 2510±10 км та 2514±7 км від океану.[1]

Північна Америка[ред.ред. код]

В Північній Америці континентальний полюс недосяжності розташований на південному заході Південної Дакоти (США) приблизно за 10 км на південний схід від м. Кайл, на відстані 1650 км від найближчого морського узбережжя 43°22′ пн. ш. 101°58′ зх. д. / 43.36° пн. ш. 101.97° зх. д. / 43.36; -101.97 (Північноамериканський полюс недосяжності).[1]

Південна Америка[ред.ред. код]

В Південній Америці континентальний полюс недосяжності знаходиться в Бразилії (14°03′ пд. ш. 56°51′ зх. д. / 14.05° пд. ш. 56.85° зх. д. / -14.05; -56.85 (Південноамериканський полюс недосяжності)), поблизу м. Аренаполіс.[1]

Австралія[ред.ред. код]

Континентальний полюс недосяжності в Австралії розташований в точці з координатами 23°10′ пд. ш. 132°16′ сх. д. / 23.17° пд. ш. 132.27° сх. д. / -23.17; 132.27 (Австралійський полюс недосяжності)[1] або 23°02′ пд. ш. 132°10′ сх. д. / 23.033° пд. ш. 132.167° сх. д. / -23.033; 132.167 (Australian Pole of Inaccessibility)[13], на відстані 920 км від найближчого узбережжя. Найближче місто - Папуня (англ. Papunya), Північна територія, розташоване на відстані бл. 30 км на південний захід.

Африка[ред.ред. код]

Африканський полюс недосяжності знаходиться в точці з координатами 5°39′ пн. ш. 26°10′ сх. д. / 5.65° пн. ш. 26.17° сх. д. / 5.65; 26.17 на відстані 1814 км від узбережжя[1], неподалік від потрійного стику кордонів Центральноафриканської республіки, Південного Судану та Демократичної республіки Конго, поблизу міста Обо.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж Garcia-Castellanos, D.; U. Lombardo (2007). «Poles of Inaccessibility: A Calculation Algorithm for the Remotest Places on Earth». Scottish Geographical Journal 123 (3). с. 227–233. doi:10.1080/14702540801897809. Процитовано 2008. 
  2. http://www.bibliotekar.ru/geografiya/9.htm
  3. http://advclub.aha.ru/club.html
  4. http://www.wmo.int/pages/prog/www/OSY/Ant-cat-Rus-Fed.html Каталог російських антарктичних метеорологічних даних, 1994
  5. http://www.polarheritage.com/index.cfm/Sitelist01up Історичні місця та монументи в Антарктиді
  6. http://www.spri.cam.ac.uk/resources/infosheets/23.html
  7. http://www.thepoles.com/news.php?id=1298 Іспанці досягають "другого" полюса недосяжності
  8. http://www.terrepolari.com/transantartica_ing.php Іспанська трансантарктична експедиція
  9. http://www.teamn2i.com
  10. http://news.bbc.co.uk/1/hi/uk/6281839.stm UK team makes polar trek history
  11. Hrvoje Lukatela, Point Nemo (or, One Thousand and Four Hundred Miles from Anywhere)
  12. [1] Карта регіону Євразійського полюсу недосяжності з MSN Maps.
  13. Centre of Australia, States and Territories, Geoscience Australia