Радзиг Кобила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Радциг Кобила)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радзиг Кобила
чеськ. Racek Kobyla ze Dvorce
Народився 1370-ті
Помер 2 лютого 1416
Кутна Гора, Богемія
Герб
Герб

Рацек Кобила з Дворця (чеськ. Racek Kobyla ze Dvorce), або Радциг Кобила (нім. Radzig Kobyla; 1370-ті — 2 лютого 1416 Кутна Гора) — богемський лицар, землевласник. Слуга богемського короля Венцеслава IV. Бургграф скалицький (1403), вишеградський (1410). Помер у Кутній Горі, Богемія. Також — Рацек з Двоєць (чеськ. Racek z Dvojic)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Точна дата і місце народження Радцига Кобили невідомі. Ймовірно, народився у 70-х роках XIV ст.[1].

В молодості, протягом 12 років, Радциг займався бандитизмом[1]. Потім він служив у моравського маркграфа Прокопа, звідки перейшов на службу до богемського короля Венцеслава IV[1].

Вперше Радциг згадується в 1403 році як бургграф у Скалиці, яку того ж року зруйнував угорський король Сигізмунд[2]. Радциг відступив до Талмберка, а потім— до Раттаю, де його прийняв Хануш Ліпа.[3]

Радциг брав участь у війні Венцеслава IV проти Розенбергів. Разом із Яном Жижкою і Яном Соколом з Ламберка, він керував діями партизан.

У 1410 році Венцеслав IV призначив Радзига бурграфом Вишеграда, а 1412 року дозволив збудувати свій замок у Веселе, поблизу нинішніх Хокерад. 1415 року Радциг згадується як покровитель Хокерадської церкви[4]

У 1416 році Радзиг відправили в Кутну Гору для збору податків для короля. Він був відомим послідовником вчення Яна Гуса, якого проголосили єретиком. 2 лютого Радзиг Кобила та 12 його соратників були вбиті в таверні натовпом шахтарів, підпалених релігійним запалом.[5]

"Вони схопили їх у корчмі, де вони зупинялись, порізали їхні тіла на шматки і викинули на вулицю, де натовп енергійно натоптав їхні останки, а потім у веселій пісні пішов до дому проповідника, щоб той похвалив їх за вчинок на благо церкві, яка заохочувала його здійснити ".[5]

Його замок, разом із селами Хоцеради, Удольніце та Враж, залишились його вдові Анні Улібіцькій. Його діти залишились під опікою лицарів Мікулаша Шранька та Мікулаша з Ребліка.

Герб[ред. | ред. код]

У срібному щиті червона балка, поверх якого золотий клин вістрям догори[1]. Схожий герб мав Богдан з Драгониць, який володів Скалицею до Радцига[1].

У культурі[ред. | ред. код]

Відеоігри[ред. | ред. код]

Радзіг Кобила, персонаж, представлений у відеоігри Kingdom Come: Deliverance.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Fišera, Zdeněk. Loupeživí rytíři a zemští škůdci Království českého a jejich sídla. Praha: Agentura Pankrác, 2013.
  2. Stříbrná Skalice // Cestyapamatky
  3. Zavadil, Antonin J. «Kutnohorsko slovem i obrasem — Prace veskereho ucitelstva okresu» [Архівовано 3 січня 2022 у Wayback Machine.] Retrieved 27 January 2020
  4. Durdík, Tomáš. (2000). Ilustrovaná encyklopedie českých hradů (вид. 2. vyd). Praha: Libri. ISBN 80-7277-003-9. OCLC 45034176.
  5. а б Tejani, Amir; Dobias, Bohdan; Sambursky, Joel (12 листопада 2008). Long-term Prognosis after H. influenzae Meningitis: Prospective Evaluation. Developmental Medicine & Child Neurology. Т. 24, № 4. с. 338—343. doi:10.1111/j.1469-8749.1982.tb13626.x. ISSN 0012-1622. Процитовано 22 лютого 2021.
  6. February 2014. TAPPI Journal. Т. 13, № 2. 1 березня 2014. doi:10.32964/tj13.2. ISSN 0734-1415. Процитовано 22 лютого 2021.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Racek Kobyla ze Dvorce // Malý, Jakub. Vlastenský slovník historický. Praha: Rohlíček & Sievers, 1986, s. 352.
  • Za Rackem Kobylou z Dvorce na hrad Skalici // Fišera, Zdeněk. Loupeživí rytíři a zemští škůdci Království českého a jejich sídla. Praha: Agentura Pankrác, 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радзиг Кобила