Рева Олексій Олександрович
| Рева Олексій Олександрович | |
|---|---|
|
| |
 Міський голова Бахмута | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | березня 1990 |
| Президент | Леонід Кравчук - Володимир Зеленський |
| Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль |
| Попередник | Посада була створена |
.svg){kind=small} Голова Бахмутської міської ради | |
| На посаді з | березня 1990 |
| Президент | Леонід Кравчук - Володимир Зеленський |
| Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль |
| Попередник | Посада була створена |
| Народився |
8 травня 1953 (70 років) Артемівськ, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
| Відомий як | політик |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна |
| Політична партія | Позапартійний |
Олексій Олександрович Рева (нар. 8 травня 1953, Артемівськ) — міський голова міста Бахмут Донецької області.
Життєпис[ред. | ред. код]
| Депутат Донецької обласної ради | |||
|---|---|---|---|
| 1-го скликання | |||
| Самовисуванець | 1990 | — | 1994 |
| Депутат Донецької обласної ради | |||
| 2-го скликання | |||
| Самовисуванець | 1994 | — | 1998 |
Має дві вищі освіти за спеціальностями інженер-механік (Український заочний політехнічний інститут) і економіст (Донецький державний університет управління). Військову службу проходив на Північному Військово-Морському флоті.
Працювати почав з Артемівського машинобудівного заводу «Побєда труда», де пройшов шлях від учня зварювальника до начальника цеху ланцюгів.
Політика[ред. | ред. код]
1990 року обраний головою Артемівської міської ради народних депутатів. Після цього обирався на посаду міського голови м. Бахмута у 1991, 1994, 1998, 2002, 2006, 2010, 2020 роках.
У 1990 та 1994 роках обирався депутатом Донецької обласної ради.
Сім'я[ред. | ред. код]
Одружений, має сина та доньку.
Література[ред. | ред. код]
- Автор книги «Місто моєї долі» (Донецьк, «Диком-пресс», 1998. 196с+16 с.вкл, ISBN 966-508-179-9)[1]
- Бахмутський вістник «Проєкт розвитку»
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 2013 рік — «Алексей Рева» д/ф[2]
Нагороди[ред. | ред. код]
За багаторічну сумлінну трудову та громадську діяльність Олексій Олександрович Рева був неодноразово нагороджений численними обласними та державними нагородами та відзнаками:
- 1996 — Почесна відзнака Президента України[3]
- 1997 — Грамота Митрополита Київського і всієї України (УПЦ (МП))
- 2001 — Почесна грамота обласної ради
- 2003 — Почесний знак Донецької обласної ради
- 2003 — Орден «За заслуги» II ступеня[4]
- 2003 — Орден Сергія Радонежського
- Орден «Преподобного Іллі Муромця» II ступеня
- 2006 — Орден «Миколи Чудотворця»
- 2006 — Грамота синоду УПЦ (МП)
- 2007 — Орден «За заслуги» І ступеня[5]
- 2011 — Ювілейна медаль «20 років незалежності України»[6]
- Також має подяку Президента України, нагороджений Почесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рева, Олексій (1998). Город моєї долі (російська) . Донецьк: "Диком-пресс". ISBN 966-508-179-9.
- ↑ ТРК «ЗАКАЗ»
- ↑ Указ Президента України від 7 вересня 1996 року № 812/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 3 липня 2002 року № 610/2002 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Донецької області»
- ↑ Указ Президента України від 2 липня 2007 року № 582/2007 «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Донецької області»
- ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України - ювілейною медаллю "20 років незалежності України"»
- ↑ Офіційний сайт Бахмутської міської ради. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.