Кравчук Леонід Макарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кравчук Леонід Макарович
Перший Президент України
Час на посаді:
5 грудня 1991 — 19 липня 1994
Наступник	Кучма Леонід Данилович
Голова Верховної Ради України
Час на посаді:
23 липня 1990 — 5 грудня 1991
Попередник	Івашко Володимир Антонович
Наступник	Плющ Іван Степанович
Народився	10 січня 1934 (74 роки) Великий Житин, Рівненська область
Політична партія	КПУ (КПРС), потім СДПУ (о)
Дружина	Кравчук Антоніна Михайлівна, доцент економічного факультету КНУ ім. Т. Г. Шевченка

Леоні́д Мака́рович Кравчу́к (*10 січня 1934, Великий Житин) — перший Президент України (1991 — 1994), Голова Верховної Ради України у 1990 — 1991 роках, Народний депутат України у 1990 — 1991 та 1994 — 2006 роках, Герой України (2001).

Зміст 1 Біографія 2 Діяльність Кравчука під час політичної кризи 2007 3 Дивись також 4 Ресурси інтернет

[ред.] Біографія

Народився 10 січня 1934 року у селі Великий Житин Волинського воєводства Республіки Польща (тепер Рівненська область України).

Закінчив у 1958 р. Київський державний університет, у 1970 р. — Академію суспільних наук при ЦК КПРС. Кандидат економічних наук.

У 1958—1960 рр. викладав у Чернівецькому фінансовому технікумі.

У 1960—1967 рр. — консультант-методист Будинку політпросвіти, лектор, помічник секретаря, завідувач відділу агітації та пропаганди Чернівецького обкому КПУ.

У 1967—1970 рр. — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1970—1988 рр. — завідувач сектору, інспектор, помічник секретаря ЦК, Перший заступник завідувача відділу, завідувач відділу агітації та пропаганди ЦК КПУ.

У 1988—1990 рр. — завідувач ідеологічного відділу, секретар ЦК КПУ, у 1990 р. — другий секретар ЦК КПУ. У 1989—1990 рр. — кандидат у члени Політбюро, у 1990—1991 рр. — член Політбюро ЦК КПУ.

Народний депутат України Х—XIV (в тому числі І—IV) скликань. У 1990—1991 рр. — Голова Верховної Ради України.

У серпні 1991 року Кравчук залишив лави КПУ і балотувався на посаду президента як безпартійний. Водночас його підтримали як активісти забороненої на той час компартії (їхній висуванець Олександр Ткаченко зняв свою кандидатуру на користь Кравчука), так і частина націонал-демократів, які рекламували голову Верховної Ради як «батька незалежності». Зіграв свою роль і штучно створений для головного опонента Кравчука — В'ячеслава Чорновола — образ «западенця-націоналіста». Штучність цього образу підкреслював той факт, що Чорновіл який народився в Єрках (Черкаська область), розташованих значно східніше за Великий Житин. Проте Кравчук переміг вже в першому турі, Чорновіл зібрав 23,27 % голосів.

У 1991—1994 рр. — Президент України. У 1993 р. погодився на дострокові вибори глави держави (призначені на липень 1994 р.). В першому турі набрав найбільшу кількість голосів серед інших кандидатів, але в другому програв Леоніду Кучмі.

Обраний народним депутатом у 1994 р. — на довиборах в одному з мажоритарних округів. У 1998 році, залишаючись безпартійним, очолив виборчий список Соціал-демократичної партії України (об'єднаної). Напередодні голосування вступив до СДПУ(о) і привів її до Верховної Ради.

З жовтня 1998 року член Політбюро і Політради СДПУ(о). У 2002—2006 році очолював фракцію СДПУ(о) у Верховній Раді України.

У 2006 році очолив список опозиційного блоку «Не так». Але за підсумками виборів той не подолав 3-відсотковий бар'єр.

Герой України (2001 р.).

У листопаді 2004 позбавлений звання почесного доктора (Doctor honoris causa) Києво-Могилянської Академії за «негромадянську позицію під час Помаранчевої революції».

На честь Кравчука названа тачка-кравчучка^{[Джерело?]}.

[ред.] Діяльність Кравчука під час політичної кризи 2007

[ред.] Дивись також

Інші люди з прізвищем Кравчук

[ред.] Ресурси інтернет

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К.І.С»

Голови українських державних утворень з 1917 року

Українська Народна Республіка (1917—1920): Михайло Грушевський • Володимир Винниченко • Симон Петлюра Західно-Українська Народна Республіка (1918—1919): Євген Петрушевич Українська Держава (1918), Гетьман: Павло Скоропадський Уряд УНР в екзилі (1920—1992): Андрій Лівицький • Степан Витвицький • Микола Лівицький • Микола Плав'юк Карпатська Україна (1938—1939): Авґустин Волошин Українська Самостійна Соборна Держава (1941): Ярослав Стецько УРСР (1917—1991), Перші секретарі ЦК КПУ: Юрій П'ятаков • Станіслав Косіор • Дмитро Мануїльський • Емануїл Квірінг • Лазар Каганович • Станіслав Косіор • Микита Хрущов • Лазар Каганович • Микита Хрущов • Леонід Мельников • Олексій Кириченко • Микола Підгорний • Петро Шелест • Володимир Щербицький • Володимир Івашко • Станіслав Гуренко Україна (після 1991), Президенти: Леонід Кравчук • Леонід Кучма • Віктор Ющенко

Попередник:	Президент України	Наступник:
		Кучма Леонід Данилович

Попередник:	Голова Верховної Ради України	Наступник:
Івашко Володимир Антонович		Плющ Іван Степанович

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.