Ренату Нету

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ренату Нету
Особисті дані
Повне ім'я Ренату Кардозу Порту Нету
Народження 27 вересня 1991(1991-09-27)[1][2] (32 роки)
  Камакан, Баїя, Бразилія
Зріст 184 см
Вага 75 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Бельгія «Остенде»
Номер 10
Юнацькі клуби
2004—2007
2007—2009
Бразилія «Академія Катаріненсе»
Португалія «Спортінг»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009–2014 Португалія «Спортінг» 8 (1)
2010–2011   Бельгія «Серкль» 54 (5)
2012   Угорщина «Відеотон» 14 (1)
2013–2014   Бельгія «Гент» 51 (2)
2013–2019 Бельгія «Гент» 104 (12)
2019– Бельгія «Остенде» 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 27 жовтня 2019.

Ренату Нету (порт. Renato Neto; нар. 27 вересня 1991, Камакан) — бразильський футболіст, півзахисник «Остенде».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 27 вересня 1991 року в місті Камакан. Вихованець «Академії Катаріненсе», з якої в 16 років потрапив до португальського «Спортінга».

У першій команді лісабонців дебютував 24 травня 2009 року, вийшовши в кінцівці гри чемпіонату замість співвітчизника Дерлея. Другий свій матч за основну команду Нету провів майже через рік, знову вийшовши на заміну в кінці гри.

На пробившись до основи «Спортінга», влітку 2010 року Нету був відданий в оренду в бельгійський «Серкль» з Брюгге[3], де відіграв півтора сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Серкля», був основним гравцем команди.

До складу клубу «Спортінг» повернувся в кінці 2011 року через проблему травм в лінії півзахисту португальської команди[4][5]. До кінця сезону Ренату встиг відіграти за лісабонський клуб ще 6 матчів в національному чемпіонаті (1 гол), 1 матч в національному кубку і 4 гри у Лізі Європи.

Влітку 2012 року на правах оренди перейшов у угорський «Відеотон»[6], де грав до кінця року, після чого ще півтора сезони грав в оренді в бельгійському «Генті»[7][8].

Влітку 2014 року бельгійський клуб викупив контракт гравця[9] і в першому ж сезоні бельгієць забив 4 голи у 28 матчах чемпіонату і допоміг «Генту» вперше в історії виграти чемпіонат Бельгії[10]. А 16 липня 2015, відігравши весь матч за суперкубок Бельгії, допоміг команді обіграти «Брюгге» (1:0) і вперше в історії виграти Суперкубок країни.

20 травня 2019 року уклав однорічний контракт з «Остенде».

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. AsMadrid: Grupo Prisa, 1967. — ISSN 1888-6671
  3. Jornal belga cita Academia de Talentos [Belgian newspaper quotes Academia de Talentos] (Portuguese) . Academia de Talentos. 26 червня 2010. Архів оригіналу за 3 грудня 2010.
  4. Renato Neto oficializado [Renato Neto official] (Portuguese) . Record. 28 грудня 2011. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  5. Domingos Paciência: «Reforços vieram colmatar determinadas situações» [Domingos Paciência: «Additions solved certain situations»] (Portuguese) . Record. 6 січня 2012. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  6. Renato Neto emprestado ao Videoton [Renato Neto loaned to Videoton] (Portuguese) . Record. 30 липня 2012. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  7. AA Gent huurt Renato Neto [AA Gent gets Renato Neto on loan] (Dutch) . Voetbal Primeur. 23 грудня 2012. Процитовано 23 травня 2015.
  8. ‘Echte Renato Neto is terug’ [‘The real Renato Neto is back’] (Dutch) . Het Nieuwsblad. 23 листопада 2013. Процитовано 23 травня 2015.
  9. Vooruitblik met Renato Neto [Preview with Renato Neto] (Dutch) . K.A.A. Gent. 17 квітня 2015. Архів оригіналу за 06-06-2015. Процитовано 23 травня 2015.
  10. Gent end 115-year wait for Belgian title. UEFA.com. 21 травня 2015. Процитовано 23 травня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]