Роберт Віктор фон Путткамер
| Роберт Віктор фон Путткамер | |
|---|---|
| нім. Robert Viktor von Puttkamer | |
 | |
| Народився |
5 травня 1828[1] Франкфурт-на-Одері, Королівство Пруссія, Німецький союз[1] |
| Помер |
15 березня 1900[1] (71 рік) Кажцино, Ґміна Слупськ, Слупський повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща або Варцино, Гміна Кемпиці, Слупський повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща[1] |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Пруссія |
| Діяльність | політик, міністр |
| Alma mater | Женевський університет |
| Знання мов | німецька |
| Посада | депутат рейхстагу Німецької імперіїd і member of the Prussian House of Lordsd |
| Партія | Німецька консервативна партія і Conservative Partyd |
| Діти (6) | Albert August Wilhelm von Puttkamerd і Jesko Albert Eugen von Puttkamerd |
| Нагороди |
  |
Роберт Віктор фон Путткаммер (нім. Robert Viktor von Puttkamer; 1828—1900) — прусський державний діяч.
Біографія[ред. | ред. код]
Був послідовно ландратом, регірунс-президентом і обер-президентом Сілезії. У 1873-91 роках, з перервами, був депутатом рейхстагу, де виступав рішучим і різким, але мало талановитим діячем консервативної партії.
У 1879 році був призначений замість Фалька прусським міністром культури; в 1880 році ввів в прусських школах кілька спрощену систему правопису — так звану Путткаммеровську орфографію. У 1881 році був призначений міністром внутрішніх справ і віце-президентом прусського міністерства. Удосконалив політичну поліцію, з крайньою суворістю застосовував антисоціалістичний закон. Під час виборів (особливо 1887 року) допускав грубий тиск на виборців і викликав проти себе надзвичайну ненависть. Відставка, дана йому в 1888 році смертельно хворим Фрідріхом III, який процарствовав тільки 99 дні, ставиться останньому в особливу заслугу.
Вільгельм II призначив Путткаммера в 1891 році обер-президентом Померанії, яка, внаслідок проштовхування ним суворого поліцейського режиму, отримала кличку «Путткаммерун».
|
