Роберт Девідсон
| Роберт Девідсон | |
|---|---|
| англ. Robert Davidson | |
 | |
| Народився |
18 квітня 1804 Абердин, Шотландія |
| Помер |
16 листопада 1894 (90 років) Абердин, Шотландія |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | хімік, винахідник |
| Відомий завдяки | створив перший електромобіль (1837) і перший локомотив на електричній тязі, що приводився в дію від електробатареї (1842) |
| Alma mater | Абердинський університет і Marischal Colleged |
Роберт Девідсон (англ. Robert Davidson; 18 квітня 1804, Абердин, Шотландія — 16 листопада 1894, Абердин, Шотландія) — шотландський хімік і винахідник. Збудував перший електромобіль (1837 року)[1] і перший локомотив на електричній тязі (1842 року).[2][3][4]
Біографія[ред. | ред. код]
Роберт Девідсон народився 18 квітня 1804 року у місті Абердині, що на північному сході Шотландії. Тут він навчався у школі і протягом 1819—1821 років — у місцевому Марішал-коледжі[en]. У Абердині Девідсон провів більшу частину свого життя.
Девідсон зацікавився електрикою. 1837 року він зібрав гальванічні елементи і електродвигун власної конструкції. Цього ж року він збудував перший електромобіль (за деякими даними — електричний локомотив). 1840 року Девідсон за сприяння Королівського шотландського товариства мистецтв[en] відкрив у Абердині виставку, на якій було виставлено збудовану ним модель першого в історії залізничного локомотива на електричній тязі з живленням від гальванічних елементів, що міг перевозити двох людей. На виставці також були виставлені кілька різноманітних машин, що приводилися в дію від електричних батарей — невеличкий токарний верстат, невеличкий друкарський верстат і електромагніт, що міг підіймати 2 т вантажу.[4] В 1841 році Девідсон провів виставку у Единбурзі, де її поміж інших відвідав тоді ще 10-річний Джеймс Клерк Максвелл.[4] 1842 року виставку було проведено у Лондоні. У Лондоні було виставлено новий, більший, варіант електричного локомотиву, названий Девідсоном «Гальвані» (англ. "Galvani") — на честь Луїджі Гальвані. Він був 4,8 м завдовжки і важив 6 тонн.
У вересні 1842 року локомотив «Гальвані» було випробувано на залізничній лінії Единбург — Глазго[en]. Локомотив рухався зі швидкістю 4 милі/год (6,4 км/год).[4] Однак, Девідсону не вдалося знайти спонсорів для серійного випуску своїх електролокомотивів. Крім того, хтось розбив його «Гальвані». Припускається, що це зробили залізничники, побоюючись можливості витіснення паровозів, на яких вони працювали, електролокомотивами.[4] Винахід Девідсона не мав комерційного успіху через одноразові батареї, які коштували значно дорожче ніж паливо для паровозів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Електромобіль. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 4. — 1979.
- ↑ «Davidson, Robert». Lance Day, Ian McNeil ed. Biographical Dictionary of the History of Technology. — London, Routledge. — 1996. P. 339—340. (англ.) ISBN 978-0415193993 ISBN 0415193990
- ↑ «Electric locomotives». H. Roger Grant. The Railroad: The Life Story of a Technology electric locomotives. — Greenwood Publishing Group. — 2005. P. 79. ISBN 0-313-33079-4.
- ↑ а б в г д John S. Reid. Robert Davidson — pioneer electrician.
Джерела[ред. | ред. код]
- The Practical Mechanic. Vol II. November 1842, S. 48–51.
- J. H. R Body A Note on Electro-Magnetic Engines // Newcomen Society Transactions. Vol. 14. S. 103—107.
- Robert C. Post Electro-Magnetism and Motive Power: Robert Davidson's «Galvani» of 1842. // Railroad History. 1974. S. 5–23.
- A. C. Davidson An Ingenious Aberdonian. // Scots Magazine. Januar 1976.
- A. F Anderson // New Scientist. 11. Juni 1981, S. 712—713.
- John R. Stevens (Hrsg.) Pioneers of Electric Railroading: Their Story in Words and Pictures. Kapitel 1 // Electric Railroader's Association, 1989—1990; S. 1–6.
|
