Рольова гра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рольова гра або RPG (англ. Role-playing game) — гра розважального характеру, в якій учасники приймають певні ролі та колективно створюють історію або слідують уже існуючій (зазвичай із фантастичних творів), у видуманих ситуаціях діючи відповідно до своїх ролей. Учасники приймають рішення, спираючись на словесний образ персонажа, а дії завершуються успіхом чи провалом за визначеною системою правил, норм та принципів. У межах правил гравці можуть вільно імпровізувати; їхній вибір у кожній ситуації формує інсценування та результат гри.

Дія гри відбувається у світі гри, який значним чином впливає на перебіг подій у грі. Ігровий майстер (англ. Dungeon Master — DM або Game Master — GM) пропонує гравцям сюжет, розділений на модулі, рольову систему розвитку персонажу й раси самих персонажів, їх уміння тощо.

Головна мета RPG — отримати задоволення від самого процесу гри. Це фундаментально відрізняє рольову гру від настільних, картярських, спортивних та інших, не таких динамічних ігор. Рольові ігри не основані на конкуренції, навпаки, вони більше зближують людей у спілкуванні. Типова рольова гра більш сприяє бажанню грати разом, а не поодинці.

Рольова гра має епізодичний характер, зазвичай у вигляді щотижневих сесій протягом місяців або навіть років, хоча існують і односесійні постановки сюжету. Вона є формою узгодженого, спільного творення історії. Як новели та фільми RPG приваблюють, тому що вони збуджують і розвивають фантазію. Безпосередність — це основна відмінність рольової гри від звичайного вимислу. На відміну від того, хто переглядає фільм чи читає книгу, який є пасивним учасником, гравець RPG сам приймає рішення, які утворюють сюжет. Іноді, гравці говорять від свого імені, а іноді — від третьої особи, пояснюючи дії свого персонажа; це залежить від особистого ставлення, зацікавленості та захоплення гравцем того, що відбувається. Рольову гру, в якій гравці інсценізують свої дії фізично, називають live-action role-playng game (LARP).

Деякий відтінок рольової гри присутній навіть у такій дитячій грі як «козаки-розбійники», тільки з меншим рівнем витонченності. Адже в RPG кожен персонаж своєрідний, особливий. Витримана система правил і більш-менш реалістичні принципи кампанії сприяють тому, що у гравця зникає відчуття нереальності, награності. Рівень реалізму в іграх коливається від просто достатньо якісної логіки для утворення правдоподібної історії до повноцінної інсценізації справжніх життєвих дій.

Відео ігри, що об'єднують в собі правила, засновані в рольових іграх, відносяться до так званих комп'ютерних рольових ігор (англ. computer role-playing game — CRPG). Через популярність CRPG, терміни «рольова гра» та «RPG» обидва певним чином були використані виробниками комп'ютерних ігор; як результат — традиційне проведення часу за нецифорвими іграми такого сорту все більше і більше стали відносити до «настільних» рольових ігор («pen and paper», «tabletop»), хоча ні ручка і папір, ні стіл не є строго обов*язковими.

Історія рольових ігор[ред.ред. код]

У ранніх роках XX століття присвоєння ролей було головною тематикою в грі Jury Box та у «Театральних іграх». У 60х роках відомі групи реконструкторів, такі як The Sealed Knot (Британія) і «Товариство Творчого Анахронізму» («Society for Creative Anachronism») почали виконувати інсенізації «творчої історії», вносячи фантастичні елементи. У 70х роках під натхненням «Меча і Магії» (Sword & Sorcery) виникли фантастичні «бойові ігри» (англ. wargames), у яких кожен гравець контролював лише одну ігрову одиницю (unit) або «персонажа». Так, ранні традиції рольової гри включали типові для «бойових ігор» правила зображення персонажа.

«Підземелля і дракони» (англ. Dungeons & Dragons) — гра, опублікована в 1974 році компанією TSR Дейва Арнесона та Ґарі Ґіґакса, стала першою комерційно доступною рольовою грою. Її не таким широкомасштабним попередником була «Chainmail» (1867). Ґіґакс сподівався випустити близько 50 000 копій на продаж суто у фанат-магазинах. Але після впевненого закріплення в книжкових магазинах це стало просто культом…

Ще одною ранньою грою був «Мандрвіник», оформлений Марком Міллером і вперше опублікований у 1977 році фірмою GDW (Game Designer's Workshop). Початквовою задумкою була система гри за науково-фантастичними пригодами, в такому ж сенсі, як Dungeons & Dragons були системою звичайних (класичних) фантастичних пригод.

Dungeons & Dragons стали предметом суперечок у 1980-х роках, коли їхні опоненти пред'являли претензії щодо негативного духовного та психологічного впливу. Проте наукові дослідження поставили під сумніви ці наклепи. Деякі психологи підтримують рольові ігри як здоровий і цікавий спосіб практикувати навички читання та арифметики, розвивати фантазію. І все-таки, хоча більшість прийняла рольові ігри, деякі продовжують заперечувати їх.

Через великий успіх гри, термін «Dungeons & Dragons» іноді використовують для загального позначення фантастичних рольових ігор. TSR офіційно зобов'язались оберігати цю торгову марку.

Такі ігри, як GURPS (англ. Generic Universal RolePlaying System) та «Чемпіони» також застосовували ігровий баланс персонажів. Пізніше Vampire: The Masquerade та подібні ігри послужили виділенню сказання та планування гри, удоскокналення персонажа поза правилами і боями. В подальші роки нестача правил була компенсована літературною технікою, розвинулись такі ігри, як Dogs in the Vineyard, які ставили акцент на вхід гравця в напружену ситуацію, щоб дати гравцям моральну силу в протягом історії.

Боротьба за існування проти комп'ютерних рольових та колекційних карткових ігор призвела до спаду RPG-виробництва . Лідер продажу TSR мала проблеми з фінансуванням і була куплена фірмою Wizards of the Coast. Щоб боротись із зростаючими проблемами нелегальності, вони представили нову систему «open gaming», що дозволяла іншим компаніям публікувати сумісні з D&D додатки. Тим часом, в інтернеті зароджувались товариства типу «indie role-playing» (так називали ті, що публікувались за межами традиційних, домінуючих течій рольової гри), вивчаючи RPG та розвиваючи свої форми теорії рольової гри, такі як GNS Theory. Певним відтінком рольових ігор ставала все популярніша скандинавська тематика.

Через 30 років цей жанр зріс від рівня хоббі-магазинчиків до економічно важливої частини ігрової індустрії, лідер якої, американська іграшкова компанія Hasbro, скупила Wizards of the Coast у 1999 році за розцінкою в $325 000 000.

Найкращою комп'ютерною грою «всіх часів та народів» вважається серія Fallout (дослівно Випади).

Типи рольових ігор[ред.ред. код]

Майданчик тенет[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

http://pc.ign.com/articles/772/772285p3.html — 25 найкращих ігор за всі часи.