Ромен Віндінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ромен Віндінг
Romain Winding
Дата народження 25 грудня 1951(1951-12-25)
Місце народження Булонь-Біянкур, Франція
Дата смерті 20 липня 2023(2023-07-20) (71 рік)
Місце смерті Шамбона[1]
Громадянство Франція Франція
Професія оператор
Роки активності 1976 — наш час
IMDb ID 0934722
Нагороди та премії
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Сезар (2013)
Зовнішні зображення
Р. Віндінг на церемонії «Сезара» (2013)

Ромен Віндінг (фр. Romain Winding; 25 грудня 1951, Булонь-Біянкур — 20 липня 2023, Шамбона, Ардеш) — французький кінооператор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ромен Віндінг народився 25 грудня 1951 року в Булонь-Біянкурі у сім'ї кінооператора Андреаса Віндінга[fr] (1928—1977) та Женев'єви Віндінг (1927—2008), яка працювала монтажеркою кіно[2].

За час операторською кар'єри Ромен Віндінг зняв близько 70 кіно- та телефільмів. Найчастіше співпрацює з режисерами Жаном-Клодом Бріссо та Бенуа Жако. Саме за операторську роботу у фільмі останнього «Прощавай, моя королево» у 2013 році Віндінг отримав премією «Сезар» як найкращий оператор.

У 2005 році входив до складу журі конкурсу за найкращий деюбют «Золота камера» 58-го Каннського кінофестивалю[3].

У липні 2013 році Ромен Віндінг став кавалером французького Ордена Мистецтв та літератури[4].

Ромен Віндінг помер 20 липня 2023 року в себе вдома у селищі Шамбона, департамент Ардеш, після тривалої хвороби в 71-річному віці[5].

Вибіркова фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Режисер Примітки
1984 Париж очима… через двадцять років Paris vu par… vingt ans après Шанталь Акерман, Бернард Дюбуа, Філіп Гаррель та ін. разом з іншими операторами
1988 Звук і лють De bruit et de fureur Жан-Клод Бріссо
1989 Біле весілля Noce blanche Жан-Клод Бріссо
1990 Дитяча гра Un jeu d'enfant Паскаль Кан
Скромниця La discrète Крістіан Венсан
1992 Селін Céline Жан-Клод Бріссо
Вкрадений зошит Le cahier volé Крістін Ліпінська
1993 Лист для Л. Lettre pour L… Ромен Гупіль
1994 Чорний ангел L'ange noir Жан-Клод Бріссо
За обопільною згодою Consentement mutuel Бернар Стора
Старанний географ Le géographe manuel Мішель Стумпф
1996 Спеціальний випуск Tiré à part Бернар Рапп
Узи серця Les liens du coeur Жозе Даян телевізійний
1997 Сьоме небо Le septième ciel Бенуа Жако
Порочні круги Vicious Circles Сінді Вайтлоу
1998 Месники: Гра для двох The Revengers' Comedies Малкольм Маубрей
Нещастя Маргарет The Misadventures of Margaret Браян Скіт
1999 Улюблена теща Belle maman Габрієль Агіон
Тільки не скандал Pas de scandale Бенуа Жако
2000 Ангели Фреда Les savates du bon Dieu Жан-Клод Бріссо
Фальшива служниця La Fausse suivante Бенуа Жако
Зніму кімнату Room to Rent Халід Аль-Хаггар
Тоска Tosca Бенуа Жако
2001 Повелителі духів Master of the Spirits телесеріал
2002 Момент щастя Un moment de bonheur Антуан Сантана
2003 Сімейка Роуз Bienvenue chez les Rozes Франсіс Паллюо
2004 Шия жирафи Le cou de la girafe Сефі Неббу
Узбережжя Littoral Ваджі Муавад
2005 Секс у великому Парижі Clara Sheller Рено Бертран, Ален Берліне телесеріал
Час настав La cloche a sonné Бруно Ербуло
Еліан Éliane Каролін Юппер телевізійний
2006 Донька судді La fille du juge Вільям Карел
Бандит Гаспар Gaspard le bandit Бенуа Жако
Сартр, роки пристрастей Sartre, l'âge des passions Клод Горетта
2007 Кандидат Le candidat Нільс Ареструп
2009 Друге народження Revivre Хаїм Бузагло міні-серіал
2010 Фальшивомонетники Les faux-monnayeurs Бенуа Жако телевізійний
Я занадто сильно вас кохаю Je vous aime très beaucoup Філіп Локе
Будинок Рошвілів La maison des Rocheville міні-серіал
2011 Перелітні свині When Pigs Have Wings Сільвен Естібаль
2012 Прощавай, моя королево Les adieux à la reine Бенуа Жако
У пошуках Ортенза Cherchez Hortense Паскаль Боніцер
2013 Мосьє Президент Le pouvoir Патрік Ротман
Хочу як Бріджет Joséphine Аньєс Обадья
Любов від усіх хвороб Supercondriaque Дені Бун
2014 Сім'я Бельє La famille Bélier Ерік Лартіго
2015 Щоденник покоївки Journal d'une femme de chambre Бенуа Жако

Визнання та нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди і номінації Ромена Віндінга[6]
Рік Категорія Номінант Результат
Міжнародний кінофестиваль у Люшоні
2009 Найкращий оператор «Друге народження» та «Вибір Міріам» Перемога
Премія «Сезар»
2013 Найкращий оператор Прощавай, моя королево Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fichier des personnes décédées
  2. Romain Winding. RYM. Процитовано 19.08.2015.
  3. Romain Winding. IEC. Архів оригіналу за 08.08.2014. Процитовано 3.08.2014.
  4. Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres juillet 2013. Culturecommunication.gouv.fr. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 19 серпня 2015.
  5. https://www.afcinema.com/Le-directeur-de-la-photographie-Romain-Winding-AFC-nous-a-quittes.html?lang=fr
  6. Повний перелік нагород на номінацій Ромена Віндінга на сайті IMDb(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]