Ерік Готьє
| Ерік Ґотьє | |
|---|---|
| фр. Éric Gautier | |
 | |
| Дата народження | 2 квітня 1961 (63 роки) |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | оператор |
| Alma mater | Університет Париж III |
| Роки активності | 1982 — наш час |
| IMDb | ID 0310341 |
| Нагороди та премії | |
| Сезар (1999) | |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фото Еріка Ґотьє |
Е́рік Ґотьє́ (фр. Éric Gautier; нар. 2 квітня 1961, Париж, Франція) — французький кінооператор.
Біографія[ред. | ред. код]
Ерік Ґотьє народився 2 квітня 1961 року в Парижі, Франція в сім'ї інженера-будівельника[1]. В юнацькі роки Ерік захоплювався музикою, і у віці одинадцяти років грав на фортепіано і органі. Вивчав кіно в Університеті Париж III Нова Сорбонна; у 1982 році закінчив Вищу національну школу Луї Люм'єра[2]. Працював асистентом оператора у Бруно Нюйттена на фільмі Алена Рене «Життя — це роман» (1982), знімав рекламні фільми, короткометражні стрічки. Перший самостійний фільм, що приніс йому популярність, — «Життя мерців» Арно Деплешена (1990).
Ерік Ґотьє працював також з такими режисерами, як Аньєс Варда, Олів'є Ассаяс, Ален Рене, Клод Беррі, Патріс Шеро та іншими. У 1999 році за операторську майстерність у фільмі Патріса Шеро «Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом» отримав премію «Сезар» як найкращий оператор. Після цього Ґотьє ще 6 разів номінувався на цю нагороду, але перемоги не отримав.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Ерік Ґотьє був одружений до 1995 року, коли від раку у віці 32 років померла його дружина Валентина. Його нинішня партнерка Наталі Бутфо, акторка, з якою він має двох доньок, Сюзанну і Анжелу[1].
Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]
Загалом як оператор Ерік Ґотьє працював над понад 65-ми фільмами (станом на початок 2016 року).[3]
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Режисер/Примітки |
|---|---|---|---|
| 1987 | Повернення Жан-Моріса | Le retour de Jean-Maurice | Філіп Демонто |
| 1988 | Кіно нашого часу | Cinéma, de notre temps | серіал |
| 1991 | Життя мерців | La vie des morts | Арно Деплешен |
| 1993 | Пуп землі | Le nombril du monde | Аріель Зейтун |
| 1993 | Усі хлопчики і дівчатка свого віку… | Tous les garçons et les filles de leur âge… | серіал |
| 1994 | Ніхто мене не любить | Personne ne m'aime | Маріон Верну |
| 1994 | Улюблений син | Le fils préféré | Ніколь Гарсія |
| 1994 | Сто і одна ніч Симона Сінема | Les cent et une nuits de Simon Cinéma | Аньєс Варда |
| 1996 | Як я обговорював... (моє сексуальне життя) | Comment je me suis disputé… (ma vie sexuelle) | Арно Деплешен |
| 1996 | Ірма Веп | Irma Vep | Олів'є Ассаяс |
| 1996 | Кохання плюс… | Love, etc. | Маріон Верну |
| 1996 | Тіко Мун | Tykho Moon | Енкі Білал |
| 1998 | Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом | Ceux qui m'aiment prendront le train | Патріс Шеро |
| 1999 | Пола Ікс | Pola X | Лео Каракс |
| 2000 | Сентиментальні долі | Les destinées sentimentales | Олів'є Ассаяс |
| 2000 | Естер Кан | Esther Kahn | Арно Деплешен |
| 2000 | Пристрасно | Passionnément | Бруно Нюйттен |
| 2000 | Інтим | Intimacy | Патріс Шеро |
| 2001 | Сильні душі | Les âmes fortes | Рауль Руїс |
| 2001 | Коротка переправа | Brève traversée | Катрін Брейя |
| 2002 | Домогосподарка | Une femme de ménage | Клод Беррі |
| 2002 | Його брат | Son frère | Патріс Шеро |
| 2004 | Щоденники мотоцикліста | Diarios de motocicleta | Вальтер Саллес |
| 2004 | Очищення | Clean | Олів'є Ассаяс |
| 2004 | Королі та королева | Rois et reine | Арно Деплешен |
| 2005 | Один йде — інший залишається | L'un reste, l'autre part | Клод Беррі |
| 2005 | Габріель | Gabrielle | Патріс Шеро |
| 2006 | Париже, я люблю тебе | Paris, je t'aime | Вальтер Саллес і Даніела Томас, Олів'є Ассаяс |
| 2006 | Серця | Coeurs | Ален Рене |
| 2006 | Як впізнати своїх святих | A Guide to Recognizing Your Saints | Діто Монтієль |
| 2007 | Тепер я йду у дику далечінь | Into the Wild | Шон Пенн |
| 2008 | Літній час | L'heure d'été | Олівь'є Ассаяс |
| 2008 | Різдвяна казка | Un conte de Noël | Арно Деплешен |
| 2009 | Штурмуючи Вудсток | Taking Woodstock | Енг Лі |
| 2009 | Дикі трави | Les herbes folles | Ален Рене |
| 2010 | Мірал | Miral | Джуліан Шнабель |
| 2010 | Троянди у кредит | Roses à crédit | Амос Гітай/телевізійний |
| 2012 | Ви ще нічого не бачили | Vous n'avez encore rien vu | Ален Рене |
| 2012 | На дорозі | On the Road | Вальтер Саллес |
| 2012 | Щось у повітрі | Après mai | Олів'є Ассаяс |
| 2012 | Капітал | Le capital | Коста-Гаврас |
| 2014 | Вір | Believe | серіал |
| 2014 | Принцеса Монако | Grace of Monaco | Олів'є Даан |
| 2015 | Алоха | Aloha | Кемерон Кроу |
| 2015 | Гічкок/Трюффо | Hitchcock/Truffaut | Кент Джонс |
| 2015 | Рабин, останній день | Rabin, the Last Day | Амос Гітай |
| 2017 | Гонка століття | The Mercy | Джеймс Марш |
Визнання та нагороди[ред. | ред. код]
| Рік | Категорія | Номінант | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія «Сезар» | ||||
| 1999 | Найкраща операторська робота | Ті, хто мене люблять, поїдуть потягом | Перемога | |
| 2001 | Сентиментальні долі | Номінація | ||
| 2005 | Очищення | Номінація | ||
| 2006 | Габріель | Номінація | ||
| 2007 | Серця | Номінація | ||
| 2009 | Різдвяна казка | Номінація | ||
| 2010 | Дикі трави | Номінація | ||
| Приз Європейської кіноакадемії | ||||
| 2001 | Найкращий європейський кінооператор | Інтим | Номінація | |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | ||||
| 2004 | Технічний Гран-прі | Клан Щоденники мотоцикліста |
Перемога | |
| Премія Незалежний дух | ||||
| 1900 | Найкращий оператор | Щоденники мотоцикліста | Перемога | |
| Премія BAFTA | ||||
| 2005 | Найкращий оператор | Щоденники мотоцикліста | Номінація | |
| Премія «Люм'єр» | ||||
| 2008 | Найкраще технічне досягнення | Тепер я йду у дику далечінь | Перемога | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Champenois, Sabrina (3 листопада 2009). Elément moteur. Libération (фр.) . Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 22.01.2016.
- ↑ Labarussiat, Alexandre (1 листопада 2011). Éric Gautier (фр.) . AlloCiné. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22.01.2016.
- ↑ Фільмографія Еріка Ґотьє [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
- ↑ Нагороди на номінації Еріка Ґотьє на сайті IMDb(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Ерік Готьє на сайті IMDb (англ.)
- Ерік Ґотьє в Інтернет-енциклопедії кінооператорів [Архівовано 22 лютого 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
|
| ||||||||||
.jpg)
|
Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |