Рубін (конструкторське бюро)
| Центральное конструкторское бюро морской техники «Рубин» | |
|---|---|
 | |
| Тип | АТ |
| Форма власності | акціонерне товариство |
| Галузь | машинобудування, підводні човни |
| Засновано | 1 квітня 1938 |
| Штаб-квартира | 191119, Росія, Санкт-Петербург вул. Марата, б. 90 |
| Виторг | 28 700 000 000 ₽ (2015)[1] |
| Власник(и) | Об'єднана суднобудівна корпорація |
| Дочірні компанії | МГП «Діакор», МГНПЕП «Екопол», Північне відділення ЦКБ МТ «Рубін» |
| www.ckb-rubin.ru/glavnaja/ | |
 Рубін у Вікісховищі | |
Центральне конструкторське бюро морської техніки «Рубін» (рос. Центральное конструкторское бюро морской техники «Рубин») — одне з найбільших радянських та російських підприємств у галузі проєктування дизель-електричних, так і атомних підводних човнів. Проєктування та будівництво радянських дизель-електричних підводних човнів розпочалося у 1926 році у складі одного з підрозділів Балтійського суднобудівного заводу.
1 квітня 1938 року ЦКЛ-18 (ЦКБ МТ «Рубін») було сформовано як підприємство, що набуло юридичного статусу окремої самостійної проєктної організації, яка займалася повним циклом проєктування дизель-електричних підводних човнів та брала участь у будівництві своїх проєктів на різних заводах Радянського Союзу. До 1938 року в царській Росії та СРСР не було самостійних проєктних організацій, які розробляли проєкти підводних човнів. До 1 квітня 1938 року проєктуванням ПЧ у Росії займався Балтійський суднобудівний завод.
Проєкти підводних човнів, розроблені КБ «Рубін»[ред. | ред. код]
Радянські підводні човни періоду Другої світової війни, створені в технічному бюро Балтійського заводу[ред. | ред. код]
- Підводні човни типу «Декабрист»
- Підводні човни типу «Ленінець»
- Підводні човни типу «Малютка»
- Підводні човни типу «Правда»
- Підводні човни типу «Щука»
- Підводні човни типу «Сталінець»
- Підводні човни типу «Крейсерська»
Дизель-електричні підводні човни, створені в ЦКБ-18 (ЦКБ МТ «Рубін»)[ред. | ред. код]
- проєкт 611 — великі океанські підводні човни
- проєкт 613 — середні підводні човни
- проєкт 615 — малі підводні човни
- проєкт 633 — середні підводні човни
- проєкт 641 — великі океанські підводні човни
- проєкт 636 «Варшавянка» — багатоцільові дизельні підводні човни
- проєкт 651 — дизельні підводні човни з крилатими ракетами
- проєкт 677 — дизельні багатоцільові човни 4-го покоління, розвиток проєктів 877 і 636
- проєкт 877 — багатоцільові дизельні підводні човни
- спільний з італійцями проєкт S1000.
Атомні підводні човни, створені в ЦКБ-18 (ЦКБ МТ «Рубін»)[ред. | ред. код]
- проєкт 658 — перші радянські ПЧАРБ
- проєкт 659 — перші радянські ПЧАРК
- проєкт 667А «Навага» — РПКСП 2-го покоління, 16 ракет Р-27
- проєкт 667Б «Мурена» — РПКСП 2-го покоління, 12 ракет Р-29
- проєкт 667БД «Мурена-М» — РПКСП 2-го покоління, 16 ракет Р-29Д
- проєкт 667БДР «Кальмар» — РПКСП 2-го покоління, 16 ракет Р-29Р
- проєкт 667БДРМ «Дельфін» — РПКСП 2-го покоління, 16 ракет Р-29РМ, згодом — Р-29РМУ2
- проєкт 675 — ПЧАРК 1-го покоління, розвиток проєкту 659
- проєкт 685, К-278 «Комсомолець» — ПЧАТ 3-го покоління, рекордсмен за глибиною занурення
- проєкт 941 «Акула» — ВРПКСП 3-го покоління, 20 ракет Р-39 (комплекс Д-19)
- проєкт 949 «Граніт» і проєкт 949А «Антей» — ПЧАРК 3-го покоління, 24 ракети П-700 «Граніт»
- проєкт 955 «Борей»
- проєкт 09852 «Бєлгород»
Див. також[ред. | ред. код]
- Обухівський завод
- Devonport Dockyard
- Mare Island Naval Shipyard
- Bremer Vulkan
- Chatham Dockyard
- Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рубін (конструкторське бюро) |