Річкова скойка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Річкова скойка
Margaritifera margaritifera-buiten.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Двостулкові (Bivalvia)
Підклас: Palaeoheterodonta
Ряд: Unionoida
Родина: Скойкові (Margaritiferidae)
Рід: Скойка (Margaritifera)
Вид: Річкова скойка
Біноміальна назва
Margaritifera margaritifera
Linneaus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Margaritifera margaritifera
ITIS logo.jpg ITIS: 80371
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 12799
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 47531
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Margaritifera margaritifera

Річкова́ ско́йка (Margaritifera margaritifera) — вид прісноводних двостулкових молюсків, що має голоарктичне розповсюдження. Цей вид був поширений у водоймах багатьох країн північної півкулі, зокрема України, проте зараз є досить рідкісним та знаходиться під загрозою.

Опис[ред.ред. код]

За зовнішнім виглядом схожий на беззубку звичайну, зважаючи на те, що обидва молюски досить подібні за загальною будовою. Відмінності наступні. Черепашка річкової скойки більш видовжена і вона звужується до заднього кінця. Разом з тим стулки черепашки у неї товстіші та міцніші, на місці з'єднання стулок є досить складний «замок» у вигляді особливих зубців, які входять у відповідні заглиблення в іншій стулці. Завдяки такому пристосуванню стулки міцніше змикаються між собою. Різниця в будові черепашок зумовлена способом життя цих молюсків — скойка живе у проточній воді, де потрібна міцніша черепашка, жабурниця ж водиться, насамперед, у стоячий воді озер, великих ставків, спокійних заводях річок. За способом живлення, розмноження, дихання та пересування скойка подібна до беззубки.

Тривалість життя[ред.ред. код]

Недавно російський дослідник В. В. Зюганов встановив, що річкова скойка має найдовшу тривалість життя серед прісноводих безхребетних тварин — максимальна тривалість життя 210–250 років і для неї характерне незначне старіння[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Зюганов В.В. (2004). Арктические долгоживущие и южные короткоживущие моллюски жемчужницы как модель для изучения основ долголетия.. Успехи геронтол. 14. с. 21–31.