Річкова скойка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Річкова скойка
Margaritifera margaritifera-buiten.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Двостулкові (Bivalvia)
Підклас: Palaeoheterodonta
Ряд: Unionoida
Родина: Скойкові (Margaritiferidae)
Рід: Скойка (Margaritifera)
Вид: Річкова скойка
Біноміальна назва
Margaritifera margaritifera
Linneaus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Margaritifera margaritifera
ITIS logo.jpg ITIS: 80371
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 12799
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 47531
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Margaritifera margaritifera

Річкова́ ско́йка (Margaritifera margaritifera) — вид прісноводних двостулкових молюсків, що має голоарктичне розповсюдження. Цей вид був поширений у водоймах багатьох країн північної півкулі, зокрема України, проте зараз є досить рідкісним та знаходиться під загрозою.

За зовнішнім виглядом схожий на беззубку, зважаючи на те, що обидва молюски досить подібні за загальною будовою, а жабурниця була докладно описана вище, залишається зауважити деякі характерні відмінності. Черепашка річкової скойки більш видовжена і вона звужується до заднього кінця. Разом з тим стулки черепашки у неї товстіші та міцніші, на місці з'єднання стулок є досить складний «замок» у вигляді особливих зубців, які входять у відповідні заглиблення в іншій стулці. Завдяки такому пристосуванню стулки міцніше змикаються між собою. Різниця в будові черепашок зумовлена способом життя цих молюсків — скойка живе у проточній воді, де потрібна міцніша черепашка, жабурниця ж водиться, насамперед, у стоячий воді озер, великих ставків, спокійних заводях річок. За способом живлення, розмноження, дихання та пересування скойка подібна до беззубки.

Недавно російський дослідник В. В. Зюганов встановив, що річкова скойка (Margaritifera margaritifera) має найдовшу тривалість життя серед прісноводих безхребетних тварин — максимальна тривалість життя 210–250 років і для неї характерне незначне старіння[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Зюганов В.В. (2004). «Арктические долгоживущие и южные короткоживущие моллюски жемчужницы как модель для изучения основ долголетия.». Успехи геронтол. 14. с. 21–31.