Харіус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харіус
Харіус європейський (T. thymallus)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Протакантопері (Protacanthopterygii)
Ряд: Лососеподібні (Salmoniformes)
Родина: Лососеві (Salmonidae)
Підродина: Харіусові (Thymallinae)
Рід: Харіус (Thymallus)
Linck, 1790
Типовий вид
Thymallus thymallus
(Linnaeus, 1758)
Види
Див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Thymallus
EOL: 10955
ITIS logo.jpg ITIS: 162015
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 36184
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Thymallus

Харіус (Thymallus) — рід риб родини лососевих. Довжина тіла зазвичай 25-35 см, маса близько 450 г; деякі харіуси при довжині близько 50 см важать до 1,4 кг. Для харіуса характерний великий спинний плавець, що має понад 17 променів. Відомо 5 видів, в предгірних річках, рідше в озерах помірного і холодного поясів північної півкулі. У СРСР налічувалось 4 види харіусів: звичайний, косогольский, монгольський і сибірський; останній включає 4 підвиди — байкальський, амурський, камчатський і північноамериканський. Харчуються харіуси безхребетними (головним чином водними личинками комах) і дрібною рибою; на місцях нересту лососів можуть шкодити, поїдаючи їх ікру і памолодь. Нерестяться навесні, самиці викидають на кам'янисті ґрунти від 3 до 10 тис. ікринок. Харіуси є об'єктами місцевого промислу і штучного розведення.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Риба має однотонну темно-сіру спину, з боків тіла деяких видів розкидані чорні цятки різної форми.

У сибірського, байкальського, амурського, Нижньоамурського і жовтопятнистого харіусів над черевними плавниками є відносно велика червонувата пляма. На черевних плавниках є косі червоно-бурі смуги, що відблискують фіолетовим відтінком. Хвостовий і анальний плавники дорослих риб червоно-бордові. Задня частина спинного плавника самців вище передньої. У самок ця частина плавника менше або такої ж висоти. На ньому добре помітні кілька горизонтальних рядів плям червонуватого кольору, від округлих до довгих у вигляді вертикальних смуг бірюзового або фіолетового відтінків. Найбільш великі особини (до 5-6 кг) спостерігаються у монгольського і європейського харіусів. У високогірних озерах Сибіру також відомі карликові форми, які протягом усього життя зберігають малькове забарвлення у вигляді темних поперечних смуг з обох боків тіла.

Спосіб життя і живлення[ред.ред. код]

Харіус живе в річках гірського типу з чистою і холодною водою, а також оліготрофних озерах, на висотах до 2000–2300 м над рівнем моря. Їжею слугують організми зообентосу: личинки волохокрильців, веснянок, одноденок, хірономід, їх імаго, а в теплу пору року різноманітні повітряні комахи. Деякі види харіусів можуть споживати інших риб, а дуже великі особини навіть дрібних гризунів.

Харіус ловиться переважно на мушку, на поплавкову снасть з наживкою (як правило на хробаків). Відома також риболовля харіуса спінінгом на блешню.

Види[ред.ред. код]

Згідно із FishBase містить 13 видів:[1]

Література[ред.ред. код]

  1. Froese, Rainer, and Daniel Pauly, eds. (2012). Види роду Thymallus на FishBase. Версія за February 2012 року.

Джерела[ред.ред. код]

  • Никольский Г. В., Частная ихтиология, 3 изд., М., 1971;
  • Жизнь животных, т. 4, ч. 1, М., 1971.

Посилання[ред.ред. код]


Lake Washington Ship Canal Fish Ladder pamphlet - male freshwater phase Coho.jpg Це незавершена стаття про Лососеподібних.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.