Сангяк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сангяк
Тип хліб
Походження Іранська кухня
Необхідні компоненти борошно пшеничне, закваска хлібна, сіль
Зазвичай використовувані компоненти кунжут, мак
Схожі страви Корж

Сангяк (сангак) (перс. سنگک‎), або нан-сангак نان سنگک) — різновид плаского коржа в іранській кухні, що має трикутну або чотирикутну форму. Назва перекладається як «маленький камінчик». Є більш м'який ніж лаваш.

Історія[ред. | ред. код]

Національний хліб іранських народів. Перша письмова згадка відноситься до XI ст. Тоді сангяк був звичайною стравою перських вояків. Кожен вояк ніс камінчик, з яких під час відпочинку створювалися своєрідні пічі, де випікався сангяк. Його їли разом з кебабом з ягнятини. Також був поширений в Азербайджані, але після захоплення його Радянською Росією та встановленням там радянської влади практика випікання сангяку поступово зникає. Його замінює масове виробництво хліба механичними засобами.

Приготування[ред. | ред. код]

Спосіб випікання не змінився з середньовіччя. Сангяк випікають у невеличких пічах. Спочатку кладуться маленькі камінчики, а зверху них тісто. Тісто є звичайним прісним коржем, що замішується з борошна і хлібної закваски в однородну масу. Потім робляться форми у вигляді трикутника або прямокутникам. Завдовжки при відкритому випіканні може сягати 1 м (зазвичай 70-75 см, завширшки 30 см вагою 400 г). Випікається при високій температурі. Сангак повинен бути доволі тонким. під дією температури набуває рельєфної форми. За засобом випікання сангак часто називають «кам'яним хлібом».

Є 2 різновиди сагняку: звичайний; з кунжутом або маком.

Рецепт[ред. | ред. код]

Борошно для приготування сангяка являє собою суміш двох видів м'якої борошна і висівок. З борошна, солі і води зробити тісто, змішувати півгодини і залишити на півгодини для бродіння, потім додати кисле тісто (закваску) або рідке тісто з попереднього дня, і знову перемішувати, замісивши однорідне тісто. Поставити тісто в велику миску в тепле місце для додаткового бродіння на 1-2 години, в залежності від температури і пори року.

Потім сформувати кулі по 500 грамів. Тісто, що підійшло, викласти на присипану борошном робочу поверхню і добре розм'яти. Кожну частину розкачати в овал завтовшки приблизно 1 см. Поставити в танур (піч) на розжарені камені і випікати протягом 4-5 хвилин.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Лаваш — інший вид іранського хлібу, дуже схожий на тафтан, але тонший
  • Ширмол — інший вид іранського хлібу, дуже схожий на тафтан, але з додаванням фруктів та варення (murabba)
  • Тафтан
  • Хліб барбарі

Джерела[ред. | ред. код]

  • Caballero, Benjamin; Finglas, Paul M.; Toldrá, Fidel, eds. (2015). Encyclopedia of Food and Health (Vol. 1). Academic Press. p. 727. ISBN 978-0123849533.
  • Breads of Iran[недоступне посилання з липня 2019]