Седан (ядерне випробування)
| «Сторакс Седан» | |
|---|---|
| англ. Storax Sedan | |
 Вибух «Сторакс Седан» | |
| Інформація | |
| Країна |
 США |
| Серія | Операція «Плаушер» |
| Полігон | Невадський випробувальний полігон |
| 37°10′37″ пн. ш. 116°02′43″ зх. д. / 37.17700000002777472° пн. ш. 116.04540000002778299° зх. д.Координати: 37°10′37″ пн. ш. 116°02′43″ зх. д. / 37.17700000002777472° пн. ш. 116.04540000002778299° зх. д. | |
| Дата | 6 липня 1962[1] |
| Тип | Підземний |
| Висота | −194 м |
| Потужність | 104 кт |
  «Сторакс Седан» | |
 «Сторакс Седан» у Вікісховищі | |
Сторакс Седан (англ. Storax Sedan) — підземне ядерне випробування, проведене 6 липня 1962 року на Полігоні в штаті Невада в рамках операції «Плаушер» (Леміш) (англ. Operation Plowshare) — програми для вивчення використання ядерної зброї для видобування корисних копалин, утворення кратерів та інших мирних цілей. Кратер Седан, що утворився в процесі випробування — найбільша вирва (штучний кратер) в США, і входить в Національний реєстр історичних місць США.
Ефекти[ред. | ред. код]
Терміни випробувань були встановлені ще протягом фінансового року операції «Сторакс»[en], але Седан фактично був функціональною частиною операції «Плаушер», а протокол випробувань був спонсорований та проведений Національною лабораторією Лоуренса Лівермора з мінімальною участю Міністерства оборони США.
Заряд «Седан» являв собою термоядерний пристрій з наступним розподілом виходу енергії: від ділення менш ніж на 30 % і від реакцій термоядерного синтезу близько 70 %. Вибуховий пристрій було опущено в пробурену на глибину 194 м (636 футів) свердловину. Вибух мав потужність, еквівалентну 104 кілотонн тротилу (435 тераджоулей), і підняв купол землі в 90 м над пустелею. При цьому було викинуто більш ніж 11 мільйонів тонн ґрунту. В результаті вибуху утворився кратер глибиною 100 м і діаметром близько 390 м. Вибух викликав сейсмічну хвилю, еквівалентну землетрусу магнітудою 4,75. Рівень радіації на краю кратера через 1 годину після вибуху становив 500 рентген на годину, але через 27 днів знизився до 500 мР/год, а через 167 днів на дні кратера було 35 мР/год. До 1990 році рівень радіації знизився до 53 мкР/год [1].
![[1]](https://en.wikipedia.org/wiki/File:Nevada_Test_Site_-_Sedan_Crater_-_1.JPG){kind=link}
Наслідки[ред. | ред. код]
Після вибуху утворилася радіоактивна хмара, яка розділилася надвоє. Дочірні хмари піднялися до висоти 3,0 км і 4,9 км кожна. Обидва шлейфи попрямували на північний схід та на схід приблизно паралельними шляхами у бік Атлантичного океану. Випадання радіоактивних опадів, що мало місце по шляху, відбулося у відносно невеликій кількості регіонів Сполучених Штатів. Виявлена радіоактивність була особливо високою у восьми графствах в штаті Айова і по одному в кожному з графств штатів Небраска, Південна Дакота й Іллінойс.
З усіх ядерних випробувань, проведених у США, «Седан» займає перше місце по загальній активності випадання радіонуклідів. Підраховано, що він сприяв викиду трохи менше 7 % загальної кількості радіації, яка впала на населення США при всіх ядерних випробуваннях на полігоні штату Невада.
Висновки[ред. | ред. код]
Метою проекту вибуху «Седан» проекту «Леміш» служило визначення можливості та доцільності використання ядерних вибухів для швидкого та економічного вилучення великих обсягів землі та гірських порід. Пропонувалося, що це знайде застосування в створенні гаваней, каналів, кар'єрів, залізниць і шосе і будівництві дамб. Оцінка впливу випробування «Седан» показала, що радіоактивні опади від такого застосування будуть величезні. Стурбованість громадськості з приводу наслідків для здоров'я і відсутність політичної підтримки в кінцевому підсумку призвело до відмови від концепції. Більше такі випробування в США не проводилися.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- US government movie about the Sedan test, youtube.com
- Sedan Underground Nuclear Test video
- Virtual-Reality tour of Sedan Site
- Sedan Crater в Online Nevada Encyclopedia