Південна Дакота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прапор Південної Дакоти
Дамба на річці Міссурі

Півде́нна Дако́та (англ. South Dakota) — штат на півночі США; 199,9 тис. км², 796 тис. мешканців (70 тис. індіанців); адміністративний центр Пірр; Велика Рівнина (прерії); екстенсивне розведення худоби та вирощування пшениці; видобуток золота, руд літію, берилію; харчова промисловість; туризм.

Географія[ред.ред. код]

Монумент на горі Рашмор
Бедлендс — область на півдні штату

Південна Дакота розташована на північ від центральній частини США. Площа штату становить 199 905 км². На півночі Південна Дакота межує з Північною Дакотою, сході — з Міннесотою і Айовою, півдні — з Небраскою, заході — з Вайомінгом і Монтаною.

Через територію Південної Дакоти із півночі на південь тече ріка Міссурі, яка утворює тут каньйон глибиною до 150 м. На схід від річки перебувають чорноземні прерії, на захід — Великі Рівнини.

Історія[ред.ред. код]

Першими територію сучасної Південної Дакоти досліджували в у XVIII сторіччі французи. У 1743 році ця територія було проголошено французькою. Вона увійшла до складу великий колонії Луїзіани. У 1803 році Франція продає Луїзіану США і південна Дакота стає частиною Сполучених Штатів. Масове заселення території почалося у 70-х роках XIX століття, як тільки у горах Блек-Гіллс було відкрито запаси золота.

У 1889 році Південна Дакота отримала офіційний статус штату США.

Посилання[ред.ред. код]


США Це незавершена стаття з географії Сполучених Штатів Америки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.