Симфонія № 6 (Бетховен)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Симфо́нія № 6 «Пасторальна» ор.68 фа мажор, написана в той самий період, що й П'ята[1], і вперше виконана на одному концерті з П'ятою симфонією у грудні 1808 р.[2]. Симфонія складається з 5-ти частин, кожна з яких має підзаголовок:

  1. Allegro ma non troppo. «Пробудження радісних відчуттів від прибуття у село»
  2. Andante molto mosso. «Сцена біля струмка»
  3. Allegro. «Веселе зібрання сільського люду»
  4. Allegro. «Гроза, буря»
  5. Allegretto. «Пісня пастуха. Відчуття радості і вдячності після закінчення бурі»

Четверта і п’ята частини виконуються без паузи[2].

Хоча Бетховен дав частинам симфонії програмні назви, він стверджував, що музика симфонії не змальовує конкретні події чи картини, а передає відчуття, пов'язані із сільською природою[1]. Перша частина симфонії, на відміну від типового для Бетховена динамічного розгортання, наповнена «спогладянанням»[2] і «безтурботним щастям», а музична структура побудована на багаторазовому повторенні мотивів[1]. Друга, повільна частина під назвою «Сцена біля струмка», у певному місці імітує спів пташок та дзюркотіння струмка[2]. Третя частина, Скерцо, побудована на танцювальних мотивах, але в певний момент переривається «Грозою» — четвертою частиною симфонії, яка передає відчуття остраху перед бурею. Втім, спокій і «відчуття радості і вдячності» повертається у п'ятій частині симфонії, «Пісні пастуха».

Написана для подвійного складу симфонічного оркестру з двома тромбонами та флейтою-піколо. Тривалість — близько 42 хв. Шоста симфонія, як і П'ята, була присвячена двом меценатам Бетховена: сину останнього гетьмана України — графу Андрію Розумовському та князю Францу Йозефу Максимільяну Лобковіцу[3][4][5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в А. Альшванг Людвиг ван Бетховен. Очерк жизни и творчества. Изд. третье. — Москва, 1966.
  2. а б в г Tom Service (22-06-2014). «Symphony guide: Beethoven's Sixth ('Pastoral')». guardian.com. 
  3. Рудчук Юрій Антонович Світліший князь Андрій Розумовський — видатний державний діяч, протектор мистецтва, талановитий музикант // Мистецтвознавчі записки, Київ: Міленіум (2012) С. 11—18.
  4. «Beethoven's Symphony No. 6 in F Major, Op. 68». NPR music. 12-06-2006. «Not only did both have the same period of genesis and the same dedicatees (Count Razumovsky and Prince Lobkowitz), but they were also published within weeks of one another in the spring of 1809 and premiered together (in reverse order and with their numbers switched).» 
  5. А. Кенигсберг. «Бетховен. Симфония No. 6 («Пасторальная»)». belcanto.ru. «Как и до-минорная, Пасторальная симфония посвящена покровителю Бетховена, венскому меценату князю Ф. И. Лобковицу и русскому посланнику в Вене графу А. К. Разумовскому.» 
Симфонії Людвіга ван Бетховена
№ 1 До мажор op. 21 | № 2 Ре мажор op. 36 | № 3 Мі-бемоль мажор op. 55 «Героїчна» | № 4 Сі-бемоль мажор op. 60 | № 5 до мінор op. 67
№ 6 Фа мажор op. 68 «Пасторальна» | № 7 Ля мажор op. 92 | № 8 Фа мажор op. 93 | № 9 ре мінор op. 125


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.