Синкопа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Синко́па (дав.-гр. ἡ συγκοπήвідрубування, відсічення)

  • Синкопа (від грец. συνκοπε, буквально — скорочення; в музиці) — зміщення акценту з сильної (або відносно сильної) долі такту на слабку.
  • Синкопа (в лінгвістиці) — випадання голосного звуку або групи звуків у слові між приголосними (синонім: елізія).
  • Синкопа (в медицині) - глибока непритомність, спричинювана раптовим занепадом серцевої діяльності.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Синкопа. - на сайті www.slovnyk.net.