Непритомність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Обморок
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 R55
МКХ-9 780.2
DiseasesDB 27303
eMedicine med/3385 ped/2188

emerg/876

Неприто́мність або обморок або вазовагальне синкопе — це короткочасна втрата свідомості через гостру недостатність кровообігу в головному мозку. За різноманіття причин, механізм цього стану один — порушення регуляції судинного тонусу.

Причини непритомності[ред.ред. код]

Практично здорова людина може втратити свідомість при перевтомі, голодуванні, після тривалого перебування у душному приміщенні, через втрату крові; сильне хвилювання, переляк, гострий біль також можуть призвести до рефлекторного спазму судин головного мозку. Для людей, чий організм послаблений, причиною непритомности може стати різка зміна горизонтального положення на вертикальне.
Особливо вразливі ті, хто переніс інфекційні захворювання, отруєння, хто страждає від анемії. Збільшують ризик неврівноваженість нервової системи та особистістні особливості, спричинені нею.

Непритомність можлива в періоди гормональної перебудови організму: у підлітків, у людей 40-50 років, коли регуляція судинного тонусу найбільш вразлива до впливів.

Втрата свідомості може бути проявом цукрового діабету, ураження судин головного мозку, раптових порушень ритму серця.

Розвиток[ред.ред. код]

Найчастіше приходить поступово: з раптовою слабкістю розвивається відчуття нудоти, запаморочення, темніє у очах, з'являється холодний піт, погіршуються слух і зір, людина втрачає свідомість і падає. Виглядає дуже блідою, пульс слабо наповнений (слабкий або зовсім не відчутний), дихання грудне поверхове (майже непомітне), кінцівки холодні, м'язи розслаблені, судом не буває.
Цей стан триває 20-40 секунд, найбільше - декілька хвилин, проходить самостійно. Коли свідомість повертається, людина відчуває слабкість, ломоту в тілі.

Допомога при непритомності[ред.ред. код]

Перш за все потрібно усунути перешкоди для вільного дихання та кровообігу: розв'язати краватку, розстібнути комір або бюстгальтер, послабити пояс. Покласти людину на спину, бажано, щоб голова й тулуб були на нижчому рівні ніж ноги (це забезпечить приток крові до голови), потрібне свіже повітря.
Можна побризкати на обличчя холодною водою, розтерти шкіру рук, підошви, дати понюхати нашатирний спирт. Натиснути нігтем на основу нігтьового ложа з зовнішньої сторони великих пальців рук та ніг, на точку в центрі кінчику носа, на точку в верхній третині носо-губної складки. Це допомагає відновити порушений кровообіг.
Вставати можна лише при гарному самопочутті.

Хворим, у яких на момент огляду відзначають переднепритомний стан або втрату свідомості, слід надати таке положення, яке дозволить забезпечити максимальний мозковий кровообіг, наприклад, укласти хворого або посадити так, щоб голова була опущена нижче колін; розслабити тугий одяг, прихилити голову так, щоб язик не западав в глотку і не перешкоджав проходженню повітря. Позитивний вплив може надати периферичне роздратування, наприклад зрошення обличчя і шиї холодною водою. Якщо температура тіла знижена, необхідно обгорнути хворого в теплу ковдру. Необхідно запобігти можливій аспірацію блювотних мас, для чого голову слід повернути в бік. Хворому не можна нічого давати перорально до тих пір, поки він не прийде до тями, не можна дозволяти вставати, поки не пройде відчуття м'язової слабкості. Слід також стежити за ним протягом декількох хвилин після того, як він прийме вертикальне положення. Медикаментозне лікування може включати вдихання парів нашатирного спирту, введення розчинів кофеїну, кордіаміну, мезатону, атропіну.

Профілактика[ред.ред. код]

Людям літнього віку не слід різко підійматись після сну, те ж стосується осіб з варикозним розширенням вен, хворим, які приймають деякі сечогінні засоби та ліки, що знижують артеріальний тиск. Також літнім людям не слід різко "збивати" температуру.
Людям із вразливою вегетативною нервовою системою не можна довго перебувати в приміщенні без доступу свіжого повітря в вертикальному положенні, не слід носити вузькі комірці та туго зав'язані краватки.
Корисними будуть загартування, плавання, ходьба, біг та спецільні вправи для вестибулярного апарату.

У випадку обмороку бажано звернутися до лікаря, адже це може допомогти ранній діагностиці можливого захворювання.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Медицинский справочник для фельдшеров, М. 1955
  2. Абрин Г. Если человек падает в обморок // Наука и жизнь, 1987, №2
  3. Непритомність, Олена Кондратенко. - стаття на ВебМед (webmed.com.ua), 18.05.2011.