Сковородін Олексій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сковородін Олексій Володимирович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 18 березня 1975(1975-03-18)
Славута
Смерть 26 серпня 2014(2014-08-26) (39 років)
Новосвітлівка
Alma Mater Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Військова служба
Роки служби -2004; 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Олексі́й Володи́мирович Сковоро́дін (нар. 18 березня 1975(19750318) — пом. 26 серпня 2014) — капітан 24-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1975 року в місті Славута (Хмельницька область). Після закінчення 1992 року Славутської ЗОШ № 4 вступив до Київського коледжу зв'язку. З 2-го курсу призваний на строкову службу. Навчання продовжив у Київському військовому інституті управління і зв'язку, «системи та комплекси військового зв'язку», інженер електрозв'язку; по закінченні отримав призначення у Славутську 97-му Гвардійську дивізію, проходив службу до 2004 року. 1997 року одружився. Проживав у місті Вишневе Київської області.

Мобілізований у квітні 2014-го, капітан, помічник начальника зв'язку 24-ї окремої механізованої бригади.

Загинув у районі смт Новосвітлівка під Луганськом від вибухової травми — їхав рятувати побратимів, зазнав поранення, несумісного із життям.

Залишились дружина Ірина та двоє синів — Михайло 1998 р.н. та Артур, мама Галина Михайлівна, батько Володимир Фелорович, сестра Людмила і дід Петро Давидович Бондарук.[1]

Поховали Олексія у Вишневому, де живе його родина.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 14 березня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно);[2]
  • у славутській ЗОШ № 4 в січні 2015 року встановлено і освячено пам'ятний знак випускнику Олексію Сковородіну[3]
  • рішення Славутської міської ради від 27 березня 2015 року «Про присвоєння звання „Почесний громадянин м. Славута“ Сковородіну Олексію Володимировичу (посмертно).»
  • звання «Герой-захисник Вітчизни» Києво-Святошинського району (рішення Києво-Святошинської районної ради від 20.12.2016).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 17
  • Вшановується 26 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Герої не вмирають…
  2. ↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. ↑ Відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки пам'яті захиснику України, Сковородіну Олексію Володимировичу
  4. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав тридцять один раз… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сковородін_Олексій_Володимирович&oldid=40800422