Сліпа кишка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття присвячена сліпій кишці загалом. Сліпий кишці людини присвячена окрема стаття.

Сліпа́ кишка́, (Caecum (від грец. Typhlon, звідси запалення сліпої кишки — грец. typhlitis)) — придаток у місці переходу тонких кишок в товсті у хребетних тварин. У зародковій формі у вигляді невеликого виступу вона є у ящірок і крокодилів, а у ссавців вона досягає, особливо у травоїдних, величезного розвитку. У птахів дві довгі сліпі ​​кишки, що лежать одна проти іншої. Цікаво, що у деяких неповнозубих (Cycloturus sive Myrmedon), теж дві сліпі кишки. У дамана (Hyrax) три сліпі кишки: одна непарна — при початку товстої кишки, і ще пара, що лежить нижче. Очевидно, що парні С. кишки не відповідають непарній. У Myrmecobius, або сумчастого мурахоїда, зовсім немає С. кишки. У китів, комахоїдних, більшості кажанів С.кишка мала або теж іноді відсутній зовсім. У жуйних і травоїдних, навпаки, вона іноді перевищує своєю довжиною довжину тіла[1] .

У м'ясоїдних сліпа кишка має малі розміри або відсутня взагалі.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]