Снайперська гвинтівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Снайперська гвинтівка Мосіна 1891—1930 року, широко застосовувалася під час Другої світової війни

Сна́йперська гвинті́вка — гвинтівка, обладнана оптичним прицілом для ведення високоточної стрільби по поодиноким цілям. При стрільбі вночі використовуються нічні приціли або освітлюються сітки оптичних прицілів.

Снайперські гвинтівки можуть бути неавтоматичними магазинними (американська M24, німецька G22) або самозарядними (СГД, американська XM110). Для стрільби зі снайперської гвинтівки зазвичай використовують спеціальні набої.

Точність[ред.ред. код]

Іноді точність гвинтівки виражається в кутових мінутах (МОА — англ. Minute Of Angle). Це означає, що в ідеальних умовах гвинтівка гарантує попадання в коло, відповідне даному куту. Різні завдання вимагають різної точності зброї, вираженої в одиницях МОА (Див. схему нижче).

Порівняння точності в 1/2, 1 і 3 кутових мінути (MOA) при стрільбі по корпусній мішені на дистанції 800 м (зліва) і макету голови на відстані 100 м (справа)