Вогнепальна зброя
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вогнепа́льна зброя — зброя, яка робить постріли (стріляє) завдяки розширенню газів, що утворюються при згоранні пороху або інших займистих сполук. Виникнення і розвиток вогнепальної зброї розпочалися із винаходом пороху (у Китаї).
Зміст |
[ред.] Історія вогнепальної зброї
[ред.] Перша вогнепальня зброя
Першу зброю зі застосуванням пороху вигадали китайці ще в VI ст, вона називалась Хо-пао. Хо-пао мало вигляд куль (схожий на сучасну гранату). Щоб використати древньо-китайськ зброю треба було тільки підпалити кулю і метнути чи з катапульти чи з рук. Хо-пао робилося так: сіру селітру, деревяні волокна, олію і мишяк згортали в багато слоїв грубої бумаги і обмазували смолою.
[ред.] Грецький вогонь
Про китайські кулі взнали у Візантії, грек Калліник помістив порох і нафту у металічний спеціальний посуд, з якого з легкістю можна було виливати «Грецький вогонь» на ворога. Винахід сподобався тодішньому царю Константину ІV і першу свою атаку в бою випробував в Грецько-арабській війні в 673 році. Араби так казали про «Грецький вогонь»: «Грецький вогонь поїдав все: ні каміння, ні залізо не могло йому протистояти...» Українці теж зіткнулися з грецьким вогнем в 941 році, коли князь Ігор йшов в похід на Царьгород. От що князь Ігор казав про «Грецький вогонь» : «Греки випустили з судових труб вогонь, корабель охопило полумя.» Крім «Грецький вогоню», греки кидали кулі з ядовитим димом який зводив моряків з розуму. В XI-XI століттях грецький вогонь часто використовувала грецька флотилія.
[ред.] Залізний грім арабів
Після морської поразки в Греко-арабскій війні, після 673 року араби розгадали секрет пороху.Араби видумували для своїх куль-снарядів різні імена: «Сонячні промені»,«Місячне сяйво» і інш. Найкращим снарядом арабів IV-XII ст. можна вважати снаряд «Залізний грім арабів», він складався з глиняного горщика, наповненого порохом. «Залізний грім арабів» навів стах на європейців під час Хрестових походів. Але найдивовижніше те, що найбільше європейці боялись не вибухів, а запаху сірки, яку виділяв «Залізний грім арабів». Запах сірки по розповіді священників XI ст — присутність дявола.
[ред.] Порох в Європі
В Європі виявивсь сміливці які відкрили скад. Багатьом вченим приписують звання відкривача пороху (англієць Роджер Бекон 1214-1292 р.),(німецький філософ Альберт Великий 1193-1280 р.) і монах Бертольд Шварц.
[ред.] Класифікація вогнепальної зброї
Загальна класифікація: бойова зброя, мисливська, спортивна - (також для підводного полювання): Гвинтівка (кріс), Рушниця, зброя особистого захисту (газовий пістолет, пістолет для стрільби гумовими кулями, пневматичний пістолет).
Розрізняють також нарізну та гладкоствольну зброю.
Вогнепальну зброю класифікують:
За типом механізму:
За способом вогню:
- - одиночного вогню
- - чергового вогню (Автоматична зброя)
За дальністю польоту;
За способом ураження;
За прицільністю:
- - з оптичним прицілом
За типом набоїв:
- - стрільба холостими патронами
- - стрільба звичайними кулями
- - стрільба розривними кулями
- - стрільба гумовими кулями
За типом заряджання:
- - заряджання із стволу
- - Зброя, що заряджається із казенного боку
За типом перезаряджання:
- - Несамозарядна зброя,
- - самозарядна,
- - автоматична.
[ред.] Види Вогнепальної зброї
Бойова нарізна вогнепальна зброя — зброя армійських зразків або виготовлена за спеціальними замовленнями (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни, автомати, кулемети тощо).
Важке озброєння
Частини зброї
