Старики-розбійники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Старики-розбійники
рос. Старики-разбойники
Жанр Трагікомедія
Режисер Ельдар Рязанов
Сценарист Еміль Брагинський, Ельдар Рязанов
У головних
ролях
Юрій Нікулін
Євген Євстигнєєв
Ольга Аросєва
Георгій Бурков
Андрій Миронов
Оператор Genri Abramyand і Немоляєв Микола Володимирович
Композитор Андрій Петров
Художник Богданов Михайло Васильович
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 86 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1971
IMDb ID 0067789

«Старики-розбійники» (рос. «Старики-разбойники») — російський радянський художній фільм-трагікомедія, поставлений на кіностудії «Мосфільм» у 1971 році режисером Ельдаром Рязановим.

Сюжет[ред. | ред. код]

Слідчого Миколу Сергійовича М'ячикова (Юрій Нікулін) хочуть відправити на пенсію. Федяєв (Георгій Бурков), начальник М'ячикова, мотивує це тим, що за останні два місяці той не розкрив жодного злочину, хоча насправді причина в іншому: «зверху» надійшла вказівка ​​звільнити місце слідчого для блатного (Андрій Миронов). В цей же час збирається на пенсію і друг М'ячикова — інженер Валентин Петрович Воробйов (Євген Євстигнєєв). Однак на прощальних зборах, зворушений промовами колег, Валентин Петрович, незважаючи на вікові неприємності з серцем, приймає рішення залишитися на роботі і енергійно його відстоює, чим спантеличує керівництво. Аби не допустити звільнення колеги, Воробйов пропонує організувати «злочин століття». М'ячиков розкриє його, і начальству нічого не залишиться, як залишити його на роботі…

Практично всі вуличні сцени були відзняті у Львові

Особливості[ред. | ред. код]

Зйомки проходили у Львові і Москві. У фільмі яскраво відображені львівські міські пейзажі.

Посилання[ред. | ред. код]