Стріла Микола Філонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стріла Микола Філонович
Народився 1 вересня 1935(1935-09-01)
тепер Полтавська область
Помер 25 вересня 2020(2020-09-25) (85 років)
місто Київ
Країна  СРСР
 Україна
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора
Заслужений економіст України
Заслужений економіст України

Микола Філонович Стріла (1 вересня 1935(19350901), тепер Полтавська область — 25 вересня 2020, місто Київ) — український радянський політичний діяч, економіст, завідувач відділу організаційно-партійної і кадрової роботи ЦК КПУ. Член ЦК КПУ в 1990—1991 роках. Кандидат економічних наук, заслужений економіст України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 вересня 1935 року на Полтавщині. Освіта вища економічна.

Член КПРС з 1959 року.

У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Київського сільського обласного комітету ЛКСМУ.

До 1971 року — секретар Києво-Святошинського районного комітету КПУ Київської області.

З 1971 по 1975 рік — голова виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих Київської області.

З листопада 1975 по 1980 рік — 1-й секретар Вишгородського районного комітету КПУ Київської області.

Могила Миколи Стріли, Байкове кладовище

Потім перебував на відповідальній партійній роботі в апараті ЦК КПУ.

На 1985 рік — інструктор відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПРС у Москві.

У 1989—1991 роках — завідувач відділу організаційно-партійної і кадрової роботи ЦК КПУ.

З 1990-х до 2007 року був першим заступником голови та головою Спостережної (Наглядової) ради Відкритого акціонерного товариства Акціонерний банк «Брокбізнесбанк» у Києві. Працював помічником народних депутатів України Олександра і Сергія Буряків (4—6-е скликання).

З 2007 року до кінця життя — член Біржової ради АТ «Українська біржа». Член правління Спілки економістів України[1].

Помер на 86-му році життя 25 вересня 2020 року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Радянське Поділля» (Хмельницький) — січень 1990 року.

Примітки[ред. | ред. код]