Студентська вулиця (Київ)
| Студентська вулиця Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Лук'янівка |
| Район | Шевченківський |
| Колишні назви | |
| Дика | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 180 м |
| Координати початку | 50°27′28″ пн. ш. 30°29′14″ сх. д. / 50.458000° пн. ш. 30.487417° сх. д.Координати: 50°27′28″ пн. ш. 30°29′14″ сх. д. / 50.458000° пн. ш. 30.487417° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′32″ пн. ш. 30°29′22″ сх. д. / 50.459000° пн. ш. 30.489583° сх. д. |
| поштові індекси | 04050 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Лук'янівська» |
| Автобуси | А 119 (по Глибочицькій вулиці) |
| Трамваї | Т 14, 18 (по Глибочицькій вулиці) |
| Тролейбуси | Тр 6, 16, 18, 19, 19Д, 33 (по вулиці Січових Стрільців) |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11631 |
| У проєкті OpenStreetMap | r2152200 |
| Мапа | |
 | |
 Студентська вулиця у Вікісховищі | |
Студе́нтська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Лук'янівка. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до Пилипівської вулиці. На деяких сучасних мапах продовжена до Глибочицької вулиці.
Прилучається Пилипівський провулок.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла у 1-й половині XIX століття (існують відомості щодо плану її прокладання за 1838 рік), мала назву Дика, від прізвища власника садиби в цій місцевості Диковського (Дикого, Дикова). Його ім'ям на початку XX століття звався також Диковський узвіз (тепер Смородинський узвіз), де була розташована інша садиба цього домовласника. Сучасна назва — з 1938 року[1] (повторна постанова про перейменування — у 1944 році[2]).
У 1912-1917 роках тут розміщувався один з перших стаціонарних стадіонів Російської імперії - Спортивне поле.
Забудова[ред. | ред. код]
На вулиці збереглося кілька старовинних будинків, зведених на початку XX століття.
Будинок № 3 належав технікові шляхів сполучень В. І. Русакову. Автором проекту, ймовірно, був інженер І. Мацнєв (Мацнув), який працював у Службі рухомого складу тяги і майстерень Управління Південно-Західної залізниці. Двоповерховий будинок зведений у 1911 році у стилі модерн; є цікавим зразком споруди для власника із середньозабезпечених верств населення.
Будинки № 5 та № 5-А складають садибу початку XX століття. Забудова садиби, яка спершу належала домовласнику П. Ясногурському, велася з 1900 року, коли був зведений головний будинок — двоповерховий, дерев'яний, обкладений цеглою. У 1907 році новим власником садиби став селянин С. Поскрипка, який розширив межі ділянки, перебудував головний будинок та звів у глибині подвір'я флігель. Головний будинок (№ 5) зведений у цегляному стилі з елементами неоренесансу, флігель (№ 5-А) — у модернізованих формах історизму.
Будинок № 7 зведений у 1914 році у стилі модерн, будинок № 11 зведений у 1911 році як прибутковий, будинок № 6 зведений у 1903 році.
Меморіальні дошки[ред. | ред. код]
- буд. № 9 — меморіальна дошка на честь Д. Д. Чауса (1931–1998), заслуженого працівника МВС, керівника Управління охорони при УВС міста Києва, який працював у цій будівлі.
- буд. № 12/14 — меморіальна дошка на честь Д. Ф. Мороза (1905–1992), Героя Соціалістичної Праці, який мешкав у цьому будинку у 1968–1992 роках.
Установи[ред. | ред. код]
- Вища рада юстиції (буд. № 12-А). Будинок був введений в експлуатацію в жовтні 2013 року.
- Управління Державної служби охорони в м. Києві (буд. № 9)
Зображення[ред. | ред. код]
-
Будинок № 3 -
-
Будинок № 6 -
Будинок № 7 -
Будинок № 9 -
Будинок № 11 -
Поблизу перехрестя з Пилипівським провулком
-
Меморіальна дошка на честь Дмитра Чауса -
Меморіальна дошка на честь Дмитра Мороза
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 160.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 216. — ISBN 5-88500-070-0.
- Студентська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 268. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. Київ: Кн. 1, ч. 2: М-С [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 834, 1082–1083, іл. — ISBN 966-95478-2-2.
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 203. — ISBN 978-966-8999-05-5.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||