Суаніт
| Суаніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1967 s.p. |
| Абревіатура | Sua[3] |
| Хімічна формула | Mg₂[B₂O₅] |
| Nickel-Strunz 10 | 6.BA.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Suan Countyd[4] |
 Суаніт у Вікісховищі | |
Суаніт (англ. suanite; нім. Suanit m) — мінерал, борат магнію острівної будови. Важливий промисловий мінерал бору.
Від назви місцевості першознахідки (T.Watanabe, 1953).
Синоніми: магніоборит.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Mg2[B2O5]. Mg частково заміщується на Fe2+. Містить у % (родов. Гол-Кол, Корея): MgO — 46,48; B2O3 — 38,20. Домішки: CO2; CaO; H2O; Al2O3; SiO; Fe2O3.
Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: аґреґати голчастих кристалів. Спайність по (010). Густина 2,91. Тв. 5,5-6,0. Колір білий, рожевий, блідо-бузковий або безбарвний. Блиск скляний. Перламутровий полиск. Зустрічається у магнезіальних скарнах і кальцифірах. Супутні мінерали: кліногуміт, котоїт, людвігіт, флогопіт, шпінель. Знахідки: родов. Гол-Кол (пров. Суан, Північна Корея).
З історії відкриття мінералу[ред. | ред. код]
Вперше він був описаний у 1953 році японським вченим Такео Ватанабе з Токійського університету. Перший його контакт з мінералом відбувся під час аналізу золото- та мідних мінералів скарну з шахти Гол Кол, розташованої в Північній Кореї, отриманої в 1939 році. Завдяки малому розміру зразка, який він мав, він зміг визначити невідомі оптичні властивості речовини під мікроскопом. У 1943 році Ватанабе зміг повернутися на місце і отримати подальші зразки, що дозволили йому провести хімічний аналіз мінералу.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Hey M. H. International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1967. — Vol. 36, Iss. 277. — P. 131–136, 131–136. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.1967.036.277.20
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ TAKEO WATANABE. SUANITE, A NEW MAGNESIUM BORATE MINERAL FROM HOL KOL, SUAN, NORTH KOREA.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Суаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Суаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
