Білий колір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Білий
— Кольорові координати —
HEX #FFFFFF
RGB¹ (r, g, b) (255, 255, 255)
CMYK² (c, m, y, k) (0, 0, 0, 0)
HSV (h, s, v) (0°, 0%, 100%)
¹: Нормалізовано до [0–255]
²: Нормалізовано до [0–100]

Бі́лий ко́лір — це ахроматичний колір, точніше зорова рівноважна сукупність усіх кольорів видимого спектру сонячного світла, сприймана людиною. Має найвищу яскравість, відтінок — 0. Білий колір може бути створений шляхом поєднання трьох основних кольорів — червоного, зеленого і синього (RGB — модель), або жовтого, пурпурного і блакитного (CMYK — модель) — в рівних концентраціях при найвищій яскравості. Таким чином, білий — найяскравіший відтінок сірого).

Колір Зображення
Чорний колір  
Сірий колір  
Сріблястий колір  
Білий колір  
Золотавий колір  
Каштановий колір  
Коричневий колір  
Бурий колір  
Шамуа  
Оливковий колір  
Трав'яний колір  
Аква  
Аквамарин  
Бірюзовий колір  
Рожевий колір  
Малиновий колір  
Пурпуровий колір  
Бордо колір  
Вишневий колір  
Шоколадний колір  
Колір слонової кістки  
Хакі  
Беж  

Світло, яке здається людському оку білим, насправді складається з електромагнітних хвиль різної частоти і відповідно довжини хвилі. Його можна розкласти в спектр за допомогою призми.

Білий колір в українській народній символіці[ред.ред. код]

Бі́ла ба́рва в українській народній символіці символ чистоти: «Я матері догоджу, постіль білу постелю». «Взяв білу сорочку» — себто, чисту (за Словником Грінченка).

Відповідно до цього, білий колір символ і моральної чистоти: «Не жаль мені тої хустки, що на біло пряла. А жаль мені Василечка, що вірно кохала…»

Або:

Ой у лузі калина білим цвітом зацвіла,
Пішли її дружки рвати,
Не далася ламати.
Аж пішла Марисенька нарвала, наламала
Та й внесла до світлоньки
Межи краснії дівоньки…

Фізична чистота в'яжеться з красою: — «Причарувало біле личенько.»

У Західній Україні епітет «білий» в розумінні гарний зустрічається досить часто, і то не тільки в пристосуванні до дівчат та жінок: «Біла дівчина», але й «Білий молодець» (Головацький, II, ст. 11 IV, ст. 62—63). І навіть — «біле дитя, на ім'я Максим» (Чубинський. III. ст. 392).

Моральна чистота в'яжеться з святістю: «Білий тиждень» — страсний тиждень. «По білому співати» — співати церковні пісні.

На Волині «білим тижнем» називали п'ятий тиждень Великого Посту, бо тоді звичайно білили хати перед Великодніми святами, а також сіяли розсаду капусти — «щоб була біла, велика і тверда» (Кіев. Стар., 1895, V, ст. 71).

У єгиптян, греків і римлян жерці вбиралися в біле. Римляни для бенкетів, що були перше релігіною установою, завжди вбиралися в біле. І досі церква, після Воскресення Христового, вбирається в біле, і янголи, на знак радощів, з'являються в білому.

Білий кольор символізує денне сонячне світло і взагалі тутешнє наше земне життя в протиставленні до чорної ночі та підземного потустороннього світу: «Хведір умер, і сама я осталася на білому світі.»


Не співає, — як сирота,
Білим світом нудить…
(Т. Шевченко)

У зв'язку, мабуть, із символікою святости, білий кольор був у нас подекуди й символом жалоби. Так, на Покутті звичай вимагав, щоб воли, якими везли покійника, були білі (Анучин: «Древности», XIV, 136).

На Гуцульщині, на знак, що в хаті є покійник, вішали знадвір'я над вікном білу перемітку (Мат. для укр. етн., НТШ, V, 242).

На знак жалоби і в пісні співається: «Під білою березою козаченька вбито…»

Біла барва, як жалоба, відома в багатьох народів. У єгиптян, особи, що везли похоронні санки (бо й там, як у нас в старовину, санки складали частину поховального обряду), мали білий шарф, чи рушник, через плече.

Давні римлянки, імператорської доби, почали були вбиратися, на знак жалоби по своєму чоловікові, в біле, — це мало б символізувати їх чистоту в відношенні до нього. Французькі королеви, коли були вдовами, завжди, на знак жалоби, носили білі сукні. Тому їх і знали — «білі королеви».

Біла барва ще досі символізує жалобу в і Китаї, і північно-американська нафтова компанія Стандарт Ойл дорого заплатила за своїє незнання народньої символіки: пофарбувала була всі свої розподільники нафти в тій країні на біло, і з тим наслідком, що як висловлюється Навард Кетчам, — «навіть і коти обходили їх десятою дорогою» («Селексіонес» 1943, IX, 25), аж поки Стандарт Ойл не перефарбувала ті свої розподільники в іншу барву.

В давні часи (Київська Русь) кольором позначалися також сторони світу. Так білим був позначений захід (наприклад білі хорвати — західні хорвати).

Джерела[ред.ред. код]