Сухий пайок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сухий пайок ВМФ СРСР
Французький сухий пайок для ведення бойових дій
Американський військовий набір сухого пайку
Німецький військовий сухий пайок для ведення бойових дій

Сухи́й пайо́к — раціон харчування, його склад (набір продуктів), призначений для харчування військовослужбовців, а також працівників, що працюють вахтовим методом або в нічну зміну в умовах, коли немає можливості готувати гарячу їжу. Окрім цього, сухі пайки можуть використовуватися туристами, льотними складами, працівниками МНС тощо.

Сухий пайок повинен забезпечувати необхідними калоріями і вітамінами організм людини мінімум протягом доби.

Харчування червоноармійців у Другій світовій війні[ред.ред. код]

Едвард Стеттиниус, начальник Управління по дотриманню «Закону про ленд-ліз» в Держдепартаменті США у «Ленд-лиз — оружие победы» писав:

« Лучше всего в сегодняшней России питается Красная Армия. Здесь жертвуют всем ради воинов, а продуктовые поставки по ленд-лизу тоже помогают поддерживать их высокую боеспособность. По разнообразию еда их весьма далека от питания американских солдат, но по питательности рацион красноармейцев почти не уступает рациону наших солдат.

Чтобы поддерживать питание в своей армии на должном уровне, русские в течение 1942 года не раз делали запросы на продуктовые поставки по ленд-лизу, особенно на мясные консервы, жиры, сушеные бобы и горох, сушеные овощи и фрукты, но поставки всего этого были еще невелики, ибо потребность в военных материалах оставалась столь насущной, что большие продовольственные поставки начались не ранее октября 1942 года, когда немцы захватили богатый сельскохозяйственный Северокавказский регион. Тогда необходимость продуктовых поставок быстро возросла, и к декабрю продуктам иногда отдавался приоритет перед сталью. Значительная часть продовольствия в Россию поступает в виде концентратов, яичного порошка, сгущенного и порошкового молока, дегидрированных овощей. Именно в продуктовых поставках России проявилась особая ценность нашего метода обезвоживания продуктов, который мы применяем с 1941 года[1].

 »

Див. також[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 603. — ISBN 00101-150. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]